[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Модератор форуму: lana  
Форум » Наше творчество » обсуждаем прочитаное » Любко Дереш: культовий письменник сучасності
Любко Дереш: культовий письменник сучасності
lanaДата: Неділя, 05.08.2007, 17:46 | Повідомлення # 1
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Ну що ж, наступною темою пропоную обговорення творів одного із найвідоміших сучасних молодіжних авторів - Любка Дереша.
Це він:
Прикріплення: 39485091.jpg (44.2 Kb)


Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
lanaДата: Неділя, 05.08.2007, 17:51 | Повідомлення # 2
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Народився 3 липня 1984 року. Закінчив Львівський фізико-математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету(!!!). Романи: "Поклоніння ящірці", "Культ", "Архе", "Намір", "Трохи пітьми".
Мені надзвичайно подобається: оригінально, цікаво, захоплююче, романтично.
Рекомендую для початку "Культ", особливо, хто полюбляє містично-жахливе чтиво. http://exlibris.org.ua/Kult/


Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
lanaДата: Середа, 08.08.2007, 09:19 | Повідомлення # 3
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Уривок із "Культу":
"За часи навчання на біологічному факультеті Банзай тричі потрапляв у реанімацію.
Першого разу це сталося навесні першого курсу. Він намагався синтезувати LSD-25 із певного виду спорині – пліснявого грибка. Коли грибок було проковтнуто, у нього почалося сильне запаморочення. Банзаїв кращий кумпель – Сергій Мокоша, який усім представлявся як Дощ, – знайшов безтямного Юрка у квартирі на кухні. Банзай мав диявольське щастя, що забув замкнути двері.
Наступного разу, на другому курсі, він вирощував у себе вдома священні мексиканські гриби роду Строфарія, які нібито містять психотропну речовину псилоцибін. Експеримент не вдався, тому що замість чарівних строфарій у Банзая проросли бліді поганки. Після того, як його відкачали вдруге, Банзай дуже довго подумки (і дуже часто – вголос) кляв недбалість усього відділу мікробіології, всіх педантів-аспірантів та всю кафедру з прибиральницями разом узятими.
Третій раз мало не став для нього фатальним. Це було якраз після Дня міста Лева на четвертому курсі, коли від нього пішла його кохана Соломія. Він з'їв три прекрасні екземплярчики мухомора червоного, якого, знову ж таки, виростив у домашніх умовах із крадених на кафедрі мікробіології спор. Він узяв на віру слова подружжя Уоссон, які стверджували, що мухомор є славнозвісною індуїстською сомою, і що гриб може подарувати незабутні психоделічні пережиття. Але на власне розчарування, окрім дивних великих барвистих плям, жодних інших галюциногенних переживань він не отримав. Коли різь у шлунку стала пекельно-нестерпною, він подзвонив у швидку. Пік інтоксикації був, напевне, найпаскуднішим відчуттям у його житті. Голова нестримно крутилася, суглоби виломлювало диким болем, шлунок палав токсичним вогнем, і все, що не було закріплено в його кишківнику, вихлюпувалось із обидвох виходів. Ніхто з персоналу чи родичів (а їх було всього двоє – тато і бабця) так і не сказав йому, наскільки близько він зумів підійти до краю. "


Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
DarthSatДата: Субота, 25.08.2007, 16:58 | Повідомлення # 4
Група: Видалені





хм...можливо треба розпочати читати твори новітніх письменників))))
 
lanaДата: Субота, 25.08.2007, 17:07 | Повідомлення # 5
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
А я ж про що! Звичайно треба! Зайвим точно не буде)

Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
damarДата: Субота, 25.08.2007, 17:51 | Повідомлення # 6
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 1968
Нагороди: 1
Репутація: 7
Статус: Offline
прикольно пише. треба буде почитати

Каждый счастлив на столько, на сколько сам таковым себя считает
 
lanaДата: Субота, 25.08.2007, 22:03 | Повідомлення # 7
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Мені дуже подобається. Може, тому, що літературні й кінематографічні інтереси в нас подібні (це підтверджують його твори та відповіді в чаті). Легкий наліт містицизму, загадковості, романтичності...Подекуди губиться нитка розпочатої розповіді (хитрість: вона може продовжитись в іншому творі=). Нехай і так, але його твори своєрідні й заслуговують на увагу.

Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
Ivan_IvanovДата: Неділя, 16.09.2007, 20:15 | Повідомлення # 8
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 8
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Offline
… Я встречался с Любомиром пару раз. Парень он хороший, стеснительный такой, немного замкнутый, но то, что он пишет - это какой-то отвал башки просто….х..йня полная. В чем же тут дело, спросите вы?
В литературе, пожалуй, не хватает таких личностей, которые жили бы сами интересно и писали при этом технично. Это прямо-таки прекрасно, когда автор описывает то, что видел, трогал и переживал сам. Такие вести с полей. Ещё лучше, если они отчасти интерактивные. А проблема Дереша в том, что он высасывает всю свою литературу из пальца, т.к. имеет несомненный талант, и с техникой у него все в порядке, а жизненного экспириенса – ноль
и по –нормальному, ему бы надо было начинать с малых форм, а не сразу романы фигачить.
 
lanaДата: Неділя, 16.09.2007, 20:21 | Повідомлення # 9
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Критиком не пробовали? Задатки есть.

Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
Ivan_IvanovДата: Неділя, 16.09.2007, 20:24 | Повідомлення # 10
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 8
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Offline
Quote (lana)
Критиком не пробовали? Задатки есть.
В смысле, литературным?
 
lanaДата: Неділя, 16.09.2007, 22:00 | Повідомлення # 11
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Ну да cool

Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
Ivan-IvanovДата: Четвер, 20.09.2007, 20:44 | Повідомлення # 12
Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 31
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Offline
Да пытался пару раз сунуться, так мне, лоху, ЛЮДИ вежливо объяснили «літературний процес». Дело в том, что нон- конформистской литературной критики почти не существует. Если хочешь, опишу подробнее
 
lanaДата: Четвер, 20.09.2007, 22:55 | Повідомлення # 13
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Да, интересно узнать: почему?

Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
Ivan-IvanovДата: П`ятниця, 21.09.2007, 18:59 | Повідомлення # 14
Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 31
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Offline
Почему? Ну про "ЭТО" можно целую сценку из жизни написать, "очерк нравов", да времени нету. Так, что попытаюсь кратко. Например, хочет известный литератор А получить позитивную рецензию на свой последний занудный роман. Ну не то, чтобы сильно хочет. а надо ему. Надо- так надо. Этот А делает "подогрев" Сидора Пидоровича ( необязательно это деньги- существует целая система взаимных услуг и зачетов- у всех же жены, любовницы, дочки, сыновья, невестки, зятья, кумовья и т.п.и т.д., и не на заводе ж «Ленинская кузня» они работают формовщиками шихты, а теж МИТЦІ, бо це ж Україна) , тот негра, такого как я подряжает за смешные пеньонзы – и такая, как надо А рецензия готова. А вот писатель Ж – жлоб, с самим Уебаном Вовановичем пересрался- это ж надо - тесть Ж не помог зятю Вованыча грант получить, и этот Вованович такого Ваню, как я, намеками подводит к тому, что надо бы этому жлобу «таки трохи перцю на хвіст підсипати». И зто я еще не рассказываю о всяких политико- финансовых раскладах, а только бытовуху беру. Так оно мне надо за смешные деньги? Пока на жизнь и без рецензий хватает. Так, что, Lana, это я тут такой «вумный», а там попробуй вякни, пожмут плечами и "забанят" без предупреждения на «всеукраїнському хворумі». Всюди ж ці кляті «митці» та «діячі» Краще я збоку поки що постОю. Можно еще, конечно, писать сладкую поебень (500 знаков на одну книжку – «низзя перегружать моск четателей») для глянцевых журналов- однодневок, но это вообще противно. ЗЫ: извини за ненормативную лексику, но слов из песни …
 
damarДата: Субота, 22.09.2007, 21:52 | Повідомлення # 15
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 1968
Нагороди: 1
Репутація: 7
Статус: Offline
пикольно..будем знать.. правда я сам понимал. что половину у нас всего таким макаром делаеться, но не до такой степени ж... Искусство продажно.. а мы говорим за репрессии 30-х годов. здесь рисуеться картина не лучше.. dry

Каждый счастлив на столько, на сколько сам таковым себя считает
 
Форум » Наше творчество » обсуждаем прочитаное » Любко Дереш: культовий письменник сучасності
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Пошук: