[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: lana  
Форум » Наше творчество » обсуждаем прочитаное » Пауло Коельо - письменник світової слави
Пауло Коельо - письменник світової слави
lanaДата: Субота, 25.08.2007, 23:20 | Повідомлення # 1
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Пару років тому на пікові популярності була творчість Пауло Коельо. Мабуть, не було жодної людини, яка, якщо не читала, то вже точно чула про нього та його твори.
Найбільшої популярності зазнав його "Алхімік". Та й не дивно. Як на мене, заради єдиного такого твору письменникові варто жити і творити.
Всі його твори - своєрідні притчі. Пише один твір на рік.
Зокрема: "Вероніка вирішує померти", "На березі Ріо-П"єдро сіла я і заплакала", "Воїн світла", "11 хвилин", "Диявол та сеньйорита Прим", "Заїр" та інші.
Що читали ви? Які враження?
Цитата з "11 хвилин": "І коли ми прийшли у відчай, зрозумівши, що нам нічого втрачати, або навпаки - занадто радієму життю - проявляється незвідане, і наша галактика змінює орбіту".


Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью

Повідомлення відредагував lana - Субота, 25.08.2007, 23:21
 
DarthSatДата: Неділя, 26.08.2007, 01:12 | Повідомлення # 2
Група: Видалені





Хто читав скажіть: чи варто його читати взагалі?)
 
lanaДата: Неділя, 26.08.2007, 11:30 | Повідомлення # 3
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Варто! Тільки визначитися, з чого почати, бо є й складнуваті для сприймання. Все ж рекомендую для початку "Алхіміка".

Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью

Повідомлення відредагував lana - Неділя, 26.08.2007, 11:30
 
damarДата: Неділя, 26.08.2007, 13:16 | Повідомлення # 4
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 1968
Нагороди: 1
Репутація: 7
Статус: Offline
Дійсно, варто починати з "Алхіміка", я так також думаю. Твір оптимістичного налаштування, досить повчальний. Читається швидко... Проте я б не рекомендував читати за один вечір...Краще повільно, вдумливо... Кожна крилата фраза вимагає окремої уваги...
Хоча для себе мало що нового тут знайшов, адже перед цип рочитав чимало філософських творів, релігійних книжок, а витоки творів Коельо беруться саме звідти.


Каждый счастлив на столько, на сколько сам таковым себя считает
 
lanaДата: Понеділок, 27.08.2007, 20:52 | Повідомлення # 5
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Але справа в тому, що навіть прочитавши величезну кількість всілякої літератури ми не намагаємося стати кращими, пізнати красу буття. І його велич. "Алхімік" теж про це зокрема. Та ще його популярність, думаю, в тому, що доступна ця оповідь для кожного і кожен знайде в ній щось про себе.
Він дійсно насичений афористичними фразами. І вони не просто собі якісь речення, а вагомі і пережиті. Адже коли письменник намагається написати про те, що не пройшло крізь серце - це залишається поза увагою читача. Такий твір пустий і "одноденний". "Алхіміка" ж читатиме з задоволенням не одне покоління. Імхо.


Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
damarДата: Понеділок, 27.08.2007, 21:57 | Повідомлення # 6
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 1968
Нагороди: 1
Репутація: 7
Статус: Offline
хоча може і не всім сподобатись..як і будь-який твір

Каждый счастлив на столько, на сколько сам таковым себя считает
 
lanaДата: Вівторок, 28.08.2007, 21:46 | Повідомлення # 7
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
Не заперечую.

Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
Ivan-IvanovДата: Субота, 22.09.2007, 23:49 | Повідомлення # 8
Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 31
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Offline
Понравились «Алхимик» и «Пятая гора». При этом, я прекрасно понимаю, что Коэльо – опасный запудриватель мозгов, и то, что он пишет есть тонкая, красивая, а потому и опасная ложь, уводящая в сторону и очень сильно, такой себе духовный наркотик, дорогое бухло или там ароматная сигара…сладкий яд , одним словом. Но отрава она и есть отрава, даже приятная на вкус. В «Воине света» это уж слишком явно проявляется. Остальное- так себе, а «Заир» - вообще графоманщина. Уберите с обложки имя автора- никто после 10 страниц читать это не будет (впрочем, это только мое мнение, которое я никому не навязываю).
 
lanaДата: Понеділок, 24.09.2007, 21:35 | Повідомлення # 9
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
"Заїр" я так і не дочитала... wink

Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
damarДата: Вівторок, 09.10.2007, 21:50 | Повідомлення # 10
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 1968
Нагороди: 1
Репутація: 7
Статус: Offline
а я і не починав Заїр читати.. І взагалі, не люблю читати забагато книжок одного автора - стає не цікаво, приїдається стиль

Каждый счастлив на столько, на сколько сам таковым себя считает
 
lanaДата: Субота, 23.02.2008, 21:35 | Повідомлення # 11
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 362
Нагороди: 1
Репутація: 11
Статус: Offline
А хто читав новий твір "Річка життя", якщо не помиляюсь, які відгуки?
А як щодо "Відьми з Портобелло"?


Величайшая наша трагедия в том, что мы не знаем, что делать с жизнью
 
Форум » Наше творчество » обсуждаем прочитаное » Пауло Коельо - письменник світової слави
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: