Правила вживання м’якого
знака для позначення м’якості приголосних звуків у кінці та в середині слів. Правила, за якими м’який знак не
пишеться.
Ь пишемо в кінці слова
У початковій формі ім.
чол. роду
Учитель, вогонь,
стілець, ґедзь
У початковій формі ім.
жін. роду
Зав’язь, мідь, міць,
ніжність, сталь
У початковій формі у
числівниках, що називають одиниці першого й другого десятків
П’ять, шість, дев’ять,
одинадцять, шістнадцять, а також у числівниках двадцять, тридцять
У початковій формі у
займенниках і прислівниках, утворених афіксом -сь
Щось, чийсь, котрийсь,
десь, колись, кудись
В інфінітиві, якщо він
уживається з афіксом –ть (рідко)
Ходи′ть, думать,
роби′ть, стоять
Похідні форми змінних
слів: Р. в. мн. ім. жін. роду на –а
(-я)
Яблунь, пісень, земель
Похідні форми віддієслівних
ім. сер. роду
Знань, значень
О.в. мн. ім. та деяких
ім. жін. роду перед закінченням –ми
Саньми, людьми, дітьми,
слізьми
Дієслова у ІІ ос. одн.
наказового способу
Сядь, стань, їдь
Дієслова у ІІІ ос. одн.
і множ. теп. і майб. ч. дійсн. способу
Біжить, сидить,
бігають, заспівають, приладнають
Ь пишемо в середині слова
Перед о
Сьогодні, льотний,
трьома, синього
Перед буквами, що
позначають тверді приголосні звуки, у тому числі у прикметникових суфіксах –ськ-, -цьк-, -зьк-; у суфіксах з пестливим значенням –оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -
юсіньк-