Головна » Статті » Література » Зарубіжна література

А. де Сент-Екзюпері "Планета людей"

А. де Сент-Екзюпері "Планета людей"

 

Вибір  професії визначив  не тільки життєвий шлях, а й творчу манеру Екзюпері. Головним героєм його творів став пілот - мужня, смілива лю­дина, ладна терпіти будь-які труднощі, людина важкої і відповідальної праці. Світогляд письменника теж багато чим зобов'язаний професії пілота. Небо давало йому відчуття внутрішнього очищення, єднання людини і світу, наближало до "таємниць життя і, зрештою, до духовної єдності з Богом. Думки, на­роджені під час польотів, ставали рядками творів. Література допо­магала Екзюпері шукати шляхи порятунку людства від світу безду­ховності.

 

Подібно до Хемінгуея та Камю, Екзюпері утверджував у своїх творах ідеал активного ставлення людини до життя. Життя для письменника - вічне народження людини, поступ уперед, до онов­лення її духовного світу. Але це вічне народження неможливе без любові до інших. І ця велика любов до людей і тривога за їхнє майбутнє зумовили своєрідність художнього світу Антуана де Сент-Екзюпері.

 

Особливістю творчої манери письменника є вміле поєднання світо­бачення пілота з самобутнім ліризмом, і цей синтез допомагає худож­ньо-філософському проникненню в таємниці життя, у внутрішній світ людини. Творам Екзюпері властиві образність розповіді, творчість сло­ва, динаміка стилю. Вони просякнуті пафосом гуманізму і патріотизму й несуть емоційний заряд любові, доброти, співчуття до чужого горя. "Я люблю пробуджувати в людині шляхетні почуття, коли можу дати більше, ніж сам дістаю", - писав він, визначаючи цим свою мету - ви­кликати у читача потяг до християнських чеснот.

 

Книга "Планета людей" належить до найкращих творів Антуана де Сент-Екзюпері. У ній немає ні вигаданих героїв, ні цілісного сю­жету - це образки з життя письменника, його розповідь про людей, з якими зустрічався і працював, роздуми про сенс людського життя і майбутнє людства.

 

Один з яскравих епізодів повісті розповідає про аварію літака у безлюдній місцевості. Поранений, обморожений пілот Гійом герої­чно зносить нестерпний біль, спрагу і вірить у те, що друзі його врятують. Так і сталося. Бо ж інакше і не може бути серед людей, де кожен готовий допомогти іншому.

З висоти пташиного польоту Земля постає у всій красі, і кожний вогник на ній звістує про "диво духу людського". Вогники у будин­ках - це символ життя на землі, і кожному з них потрібна увага, бо багато ще є "зачинених вікон", "погаслих зірок", "поснулих людей". Потрібно збудити людину від сну міщанства, повернути їй бажан­ня жити і творити, радість людського спілкування і вільної праці, щоб не загинув у людині Моцарт. Алегоричний образ Моцарта ви­ступає в творі символом вічного людського генія і духу Творення. Пролітаючи над Землею, пілот відчуває  всю її тендітність, хисткість життя на ній і говорить усім нам: "Бережіть Землю! Ми всі пасажири одного корабля - планети Земля, і бути людиною на ній - означає відчувати, що ти за все відповідаєш. Паленіти соро­мом за вбогість, хоча вона ніби і не з твоєї вини. Пишатися пере­могою, здобутою товаришами. І знати, що, муруючи, розбудовуєш світ". Людина відповідальна за все, що діється у світі, - така головна ідея цього твору.
Категорія: Зарубіжна література | Додав: damar (07.08.2008) | Автор: damar E W
Переглядів: 4735 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]