Проблема моральної відповіідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі Б. Брехта „Життя Галілея” - Зарубіжна література - Література - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Література » Зарубіжна література

Проблема моральної відповіідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі Б. Брехта „Життя Галілея”

За жанром „Життя Галілея” (1938—1951) – філософська драма, вона може мати різні тлумачення, спонукати до перегляду власної позиції й світобачення. Дія у творі відбувається протягом 1609-1642 рр. в Італії, яка була колискою епохи Відродження. Образ Галілея став символом перевороту не лише в науці, а й у сфері людського духу. Його відкриття мали велике значення як для науки, так і для пробудження свідомості народу, звільнення його від влади церковних забобонів і прагнення до свободи.

 

Галілей показаний передусім як творець. Подібно до Бога, він бачить те, про що інші й не здогадуються, знаходить не лише модель Сонячної системи, а й точку опори, що може перетворити весь світ. У п’єсі показано величезну роль „світла знань”, яке може подолати морок реальності, змінивши життя людства. У багатьох сценах детально показано наукову діяльність Галілея, його пояснення своїх досліджень (спос­тереження за рухом Сонця, відкриття телескопа, створення моделі всесвіту тощо). Ці епізоди мають не лише науковий, а й філософський зміст. Коментарі Галілея суттєво впливають на переоцінку системи цінностей. „Я вірю в людину, а отже – і в її розумі” – проголошує вчений. Усім своїм життям він доводить, що людина здатна творити, тобто змінюва­ти навколишню дійсність. Головний конфлікт п’єси не релігійного, а світоглядного плану. Не заперечуючи Бога як моральний ідеал, герой виступає проти схоластичного розуміння церковних істин, які стримують прогрес і виправдовують насильницьку політику щодо народу.

 

Брехт змальовує життя Галілея як постійну боротьбу: з владою, яка не здатна належно оцінити його відкриття, з церквою, що сприймає його діяльність як „замах на святих”, а насправді боїться втратити вплив на людей, з відсталістю й нерозумінням (так, для багатого Людовіка, який удає із себе освічену людину, має значення не телескоп, а футляр до нього). Це боротьба зі злиденним існуванням учений живе на мізерну платню, не в змозі забезпечити собі нормальні умови для роботи), боротьба із самим собою за кожне наукове відкриття, яке народжується в муках і протиріччях розуму. Галілей боїться за перемогу істини: „Істина – дитя часу, а не авторитету. Наше неуцтво безмежне”.

 

У п’єсі показано еволюцію головного героя. Його конфлікт з кардиналом та інквізицією загострюється. Теорії Галілея поширюються в народі, його славлять у піснях бідні люди, які прагнуть скинути із себе тягар насильства й приниження. Церква була занепокоєна „духом бунту і сумнівів”. Кульмінацією твору є суд над Галілеєм і зречення ним свого вчення. Церковні дзвони сповіщають про перемогу інквізиції.

 

Коли Галілей, стомлений і постарілий, повертається додому, учні зрікаються його. При зустрічі його улюблений учень Андреа звинувачує вчителя в зраді: „Нещасна та країна, яка не має героїв”. Але Галілей зауважує: „Ні! Нещасна та країна, що потребує героїв”. Останні картини п’єси пояснюють його позицію. Галілей під наглядом інквізиції мусить продовжувати наукову діяльність і віддавати рукописи в ру­ки можновладців. Він мучиться докорами совісті, але істина вища за нього. Він – творець, і головне його призначення – працювати далі, робити відкриття, якщо не для сучасників, то хоча б для нащадків. Він уважає, що „наукова діяльність потребує особливої мужності”. Дуже легко померти в боротьбі й стати героєм, але народу потрібні не герої, а полегшення важкого існування. У цьому полягає мета науки.

 

Поетика п’єси відзначається поєднанням наукового, соціального і морально-філософського аспектів. Розмова про творчі відкриття поступово переходить у дискусію про долю людини й суспільства. Це драма ідей. Кожний з героїв має свою думку і позицію, що створює особливу поліфонію твору. „Життя Галілея” – це п’єса не про життя цер­ковного святого, а про людину, яка захищає священні ідеали – право на знання, свободу, творчість.

Категорія: Зарубіжна література | Додав: damar (07.08.2008) | Автор: damar E W
Переглядів: 8296 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]