Відчуття й сприймання у підлітковому віці функціонують і розвиваються в єдності. Удосконалення чутливості аналізаторів позначається на повноті і детальності сприймання. Відчуття у підлітка стають більш витонченими, водночас змістовнішими – сприймання, самі процеси відчування, сприймання перетворюються на цілеспрямовані сенсорні й перцептивні дії.

!  Сприйняттям називається віддзеркалення у свідомості людини предметів або явищ, при їх безпосередній дії на органи чуття.

У ході сприйняття відбувається впорядкування і об’єднання окремих відчуттів в цілісні образи речей і подій. На відміну від відчуттів, в яких відображаються окремі властивості подразника, сприйняття відображає предмет в цілому, в сукупності його властивостей. Найважливіші особливості сприйняття – наочність, цілісність, структурна константність і свідомість.

            Наочність сприйняття допомагає сприймати предмети не за їх виглядом, а відповідно до того, як ми їх використовуємо на практиці або за їх основними властивостями. На відміну від відчуття, яке відображає окремі властивості предмету, сприйняття є цілісний образ предмету. З цілісністю сприймання пов’язана його структурна особливість, оскільки сприйняття не відповідає нашим миттєвим відчуттям  і не їх  простою сумою. Ми сприймаємо узагальнену структуру , яка формується протягом деякого часу. Завдяки константності, ми сприймаємо оточуючі предмети як відносно постійні за формою, розміром і т.п. Сприйняття у людини найтіснішим образом пов’язане з мисленням, з розумінням суті предмету. Свідомо сприйняти предмет – це значить в думках  назвати його, тобто віднести сприйнятий предмет до певної групи, класу предметів, узагальнити його в слові.

У сприйманні аналіз і синтез виступають в єдності, хоча спостерігається різне їх співвідношення, залежно від змісту й характеру навчальних завдань. Розвиток відчуттів підлітків пов’язаний з різноманітними видами їх навчальної й трудової діяльності.  У підлітковому віці відбувається дальше удосконалення зорових та слухових диференціювань. За даними спеціальних досліджень (Фуко, В.П.Зінченко), гострота зору і слуху значно зростає у підлітків до 15 років. Саме в цьому віці їх гострота переважає над гостротою зору і слуху дорослих.

            Удосконалення сприймання в підлітковому віці пов’язане з формуванням уміння краще і продуктивніше використовувати свої органи чуттів, осмисленіше пояснювати чуттєві дані. Воно виявляється в чуттєвому пізнанні підлітками просторових і інших властивостей об’єктів. Сприймання відстаней  стає у підлітка більш адекватним завдяки вимірюванню їх не лише зором, а й руховим аналізатором.

            Розвиток константності сприймання величини предметів у підлітків пов’язаний з розумінням перспективного зменшення предметів. Саме у підлітковому віці вперше  з’являються реалістичні малюнки з правильним зображенням перспективи, форми, а також їх кольорових ознак.

            Підлітки здатні до складнішого аналізу і синтезу сприйнятих предметів і явищ дійсності, вони не обмежуються констатацією зовнішніх їх ознак, а намагаються виявити внутрішні їх властивості. Навчальна діяльність, у процесі якої підлітки проводять лабораторні роботи, спонукає їх до поглибленого сприймання об’єктів. Дедалі більше місце в перцептивній діяльності підлітка займає її саморегуляція, тісно пов’язана з мотивацією. Підліток сприймає передусім те, що його більше цікавить, відповідає його інтересу.

            Довільність сприймання в підлітковому віці також виявляється в його планомірності й послідовності. Підліток самостійно може скеровувати своє сприймання на ті чи інші сторони об’єктів, що сприймаються. Сприймання більше набуває активного характеру, воно стає спостереженням з усіма його характерними особливостями. Спостереження набувають у підлітків більш систематичного характеру.

            Систематичними і тривалими спостереження бувають тоді, коли підлітки усвідомлюють їх важливість, прагнуть глибше пізнати предмет або явище, вдаються до використання різних прийомів, які поліпшують сприймання об’єктів і водночас сприяють формуванню спостережливості.       Спостереження підлітків все більше пронизуються розумовими операціями зіставлення, порівняння, узагальнення і класифікації сприйманих об’єктів. Спостереження розвивається не само собою, а в процесі діяльності, яка вимагає систематичного і цілеспрямованого сприймання явищ природи. Суспільного життя, їх різноманітних зображень та відповідного словесного запису. Розвитку спостережливості сприяють усі види навчальної діяльності.

Виконання трудових, виробничих завдань великою мірою сприяє розвитку в студентів коледжу сприймання просторових відношень предметів, окоміру, спостережливості (Ельконін та ін.).

 У вихованні спостережливості велике значення має чітка постановка завдання спостереження, підготовка до його виконання, складання плану, оволодіння технікою використання приладів, які використовуються при спостереженні, фіксація одержаних результатів у формі письмового викладу, малюнка, креслення тощо [Костюк, с.174].

            Дієвим фактором розвитку сприймань підлітків є їх інтерес до техніки, малювання, конструювання, до літератури, музики, спорту. Реалізація цих інтересів у відповідних видах діяльності сприяє розвитку чуттєвого пізнання ними об’єктивної дійсності.

            У процесі навчальної діяльності у підлітків розвивається здатність усвідомлювати сприйняте, осмислювати його. Нечіткість, неясність у сприйманні підлітками об’єкта або окремих його частин, ознак часто усуваються при їх  називанні, словесному позначенні, внаслідок і завдяки чому підлітки краще сприймають об’єкту у цілому і залежність між його частинами.

            Підліток нерідко обмежується сприйманням якоїсь однієї сторони об’єкта, внаслідок чого вона виступає надто перебільшеною, спотворює сприймання, або поверховим аналізом об’єкта, відбиваючи те, що є найбільш яскравим, цікавим, незвичним, але неістотним. Спостерігається й інша крайність, коли сприймання об’єкта обмежується фіксацією загальних його ознак без охоплення їх конкретної варіації, внаслідок чого воно не набуває точності, потрібної для розв’язування пізнавальної задачі. І перший, і другий недоліки сприймання зумовлюються тим, що підліток не завжди вміє належно організовувати своє сприймання. Він іноді захоплено слухає, вдивляється, але не знає, що саме і як слід виділяти в сприйманому, не вміє розповісти про результати своїх спостережень.

У період ранньої юності процес сприймання досягає дальших ступенів свого розвитку. Це виявляється передусім у довільних його формах, у перцептивних діях, актах планомірного спостереження за певними об'єктами, спрямовуваного пізнавальними і практичними цілями. Сприймання стає на цьому етапі розвитку особистості складним інтелектуалізованим процесом. Це особливо яскраво виявляється у сприйманні складних наочних об'єктів, картин, тексту, усного викладу змісту уроку, лекції тощо. Воно опосередковується попереднім досвідом студентів коледжу, наявними в них знаннями і досягненнями в розвитку мислення, розуміння сприйманого.

Активізація розумової і практичної діяльності студентів дає поштовхи і до подальшого вдосконалення їх спостережливості, здатності помічати в об'єктах істотні зовнішні їх ознаки, що є важливими і значущими в тому чи іншому відношенні, і завдяки цьому точніше й об'єктивніше відображати їх.

Помітно розвивається й самоспостереження за своїми діями, актами поведінки, переживаннями, думками й іншими проявами психічного життя. Студенти  пильно вдивляються в себе, у свій внутрішній світ, аналізують його, зіставляють дані своїх спостережень із спостереженнями за іншими людьми ровесниками і старшими за них, з описами внутрішнього світу героїв літературних творів, зображенням їх переживань у кінофільмах.

  Самоспостереження допомагають юнакам й дівчатам глибше розуміти внутрішній світ, психологію поведінки інших людей, зокрема героїв літературних творів, і завдяки цьому краще пізнавати самих себе, свої психічні властивості. Самоспостереження виступає в житті як складовий момент самопізнання, прагнення до самоудосконалення, самовиховання.