Особливості та новоутворення почуттів у студентів коледжу у зв’язку з професійним навчанням - Психологія у вищій школі - Психологія - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Психологія » Психологія у вищій школі

Особливості та новоутворення почуттів у студентів коледжу у зв’язку з професійним навчанням

Потреби, інтереси та ідеали підлітка завжди емоційно забарвлені. Саме завдяки емоціям вони набувають спонукальної сили, дієвості. Будучи компонентами потреб, інтересів та ідеалів, емоції перетворюються на відносно стійкі властивості особистості підлітка. Прикладами їх є любов до набуття знань, до праці,  мистецтва, до близьких людей, до Батьківщини, почуття ненависті до її ворогів, почуття гордості, сорому.

У підлітковому віці відбувається дальше становлення почуттів як узагальнених і відносно стійких переживань (інтелектуальних, моральних, естетичних та ін.). Усвідомлення і додержання мораль­них норм поведінки підлітками виявляється в переживаннях морального задоволення, порушення ж їх викликають у них емоції обурення, гніву, осуду, сорому. Благородні вчинки супроводжую­ться переживаннями радості, піднесення.

Почуття у підлітків стають тривалішими, завдяки чому посилюється їх вплив на поведінку, учіння, працю та ігри студентів, на ставлення до товаришів, спілкування з іншими. Позитивний вплив підбадьорює, наснажує, а негативний пригнічує, дезорганізує.

Підлітковий вік є періодом посиленого формування моральних почуттів. Завдяки їм засвоювані підлітками норми поведінки ста­ють ефективним керівництвом до дії. Проте в поведінці підлітків не завжди поєднуються слова, почуття і діла. Деякі підлітки не усвідомлюють зв'язку між відомими їм загальними нормами і власною поведінкою в тій чи іншій конкретній ситуації.

Знаючи ці норми поведінки, деякі підлітки часом залишаються байдужими до порушень дисципліни, грубощів своїх ровесників, до горя, переживань інших, самі виявляють злість, агресивність тощо. Це найчастіше спостерігається у тих школярів, які самі зазнають незаслужених образ, насмішок, знущань.

 У підлітковому віці розвиваються естетичні почуття. Студенти по­ступово переходять від ситуаційного переживання краси явищ, природи, музичних, літературних творів, творів живопису, до стій­ких естетичних почуттів, які є наслідком систематичного виховання підлітків.

Підлітковий вік часто відзначається бурхливим перебігом емоцій, раптовими змінами емоційних станів, переживань, настроїв, переходами від піднесення до нестриманості, галасливості, від над­мірної рухливості до спокою, байдужості. У цій динаміці емоцій ви­являються стосунки підлітка з близькими йому людьми, з колективом, успіхи і невдачі в його діяльності. Раптові зміни настрою можуть спричинитися поганою оцінкою, розчаруванням у другові, не­уважністю дорослих до інтересів і почуттів підлітка, нетактовним спосіб втручання в його емоційне життя.

У більшості підлітків спостерігається емоційна нестабільність і амбівалентність почуттів. Нестійкість емоцій обумовлюється значною невпевненістю підлітка відносно правильності виборів форм поведінки. Мотивація підлітків характеризується прагненнями до самостійності та самоповаги, також вони стикаються з регламентаціями, контролем, заборонами, вимогами дорослих.

Зміни в почуттях підлітків обумовлюються новим їх становищем у соціальному середовищі.

Інтенсивно розвиваються естетичні почуття. Основним джерелом їх розвитку стають живопис, музика, поезія. Художня література. Від цього виникають нові переживання, які підлітки пов’язують з життєвими планами на майбутнє, з вибором професії.

Виховання почуттів

1.     почуття виховуються самим змістом роботи, її ідейною спрямованістю, її зв’язком з життям;

2.     правильна організація пізнавальної та трудової діяльності студентів, їх колективного життя, їх взаємин з одногрупниками, участі у суспільно-корисній праці.;

3.     могутнім засобом виховання почуттів є художня література, мистецтво, участь студентів у різних видах художньої самодіяльності;

4.     правильна організація поведінки студентів коледжу, вправляння їх у виконанні моральних вчинків, налагодження співробітництва і взаємодопомоги у групі є важливим засобом попередження виникнення у них негативних емоціональних рис, сприяє виробленню вмінь володіти своїми емоціями, стримувати, переборювати їх. Керуючись усвідомленням завдань, які стоять перед ними, і правил поведінки.

5.     необхідна наявність емоціональних моментів у роботі, поведінці викладача, врахування ним емоціональних станів і особливостей студентів [Костюк, с. 366 – 367]. 

 

Розвиток інтелектуальної сфери особистості студентів у вік ранньої юності тісно пов'язаний з тими прогресивними тенденціями, які виявляються в її емоційному житті. Спостерігається значне збагачення її емоційної сфери. Нові емоції викликаються не тільки конкретними об'єктами, а й дійовими взаємовідносинами з іншими людьми, новими видами діяльності, їх змістом, перебігом і результатами. Нові життєві стосунки, нові обов'язки й успіхи в їх виконанні породжують і нові переживання. Усвідомлення студентами зростання своїх фізичних та інтелектуальних досягнень зміцнює їх упевненість у собі, у власних силах і сприяє піднесенню емоційного тонусу. Особливістю емоційного самопочуття переважної більшості молоді в цьому віці є життєрадісність, оптимізм.

Інтелектуальна діяльність студентів набуває нового емоційного забарвлення, пов'язаного з їх прагненням до вироблення наукового світогляду. Воно надає характерної для їх мислення пристрасності. Дослідники відзначають, що мислення молоді цього віку сповнене пристрасності, завзяття. Вони рідко слухають викладача байдуже. Вони або зовсім перестають слухати, якщо їм не цікаво, або слухають емоційно, пристрасно, напружено (Л. І. Божович). Прагнення будь-що дійти істини, мати свою власну думку, стверджувати свої погляди - все це свідчить про особливий емоційний характер пізнавальної діяльності, про те, що немає людського шукання істини без емоцій. Високого розвитку досягають на цьому етапі онтогенезу людської психіки інтелектуальні почуття, зокрема любов до набування знань, почуття нового, здивування, сумніву, упевненості, невпевненості тощо. Навчання, самостійна пізнавальна і дослідна творча робота, є джерелом цих почуттів і водночас живиться ними.

Усвідомлення й додержання молодими людьми певних норм поведінки, прийнятих у нашому суспільстві, оцінка відповідності або суперечності своїх і чужих дій, намірів і вчинків цим нормам, а також вироблення свого ставлення до суспільних подій і суспільного життя породжує глибокі, міцні й тривалі моральні емоції. Вони різноманітніші за своїм змістом і спрямованістю, ніж у підлітків. Розвиваються почуття любові до своєї Батьківщини, почуття патріотизму, гуманізму, колективізму, дружби і товаришування, почуття честі, обов'язку і відповідальності, любов до праці. У зв'язку з розвитком моральної самосвідомості студентів, оцінки власних вчинків, своєї діяльності формується таке складне почуття, як совість.

Особливо загострюються в молодих людей почуття, пов'язані з усвідомленням свого «я», власної гідності, з потребою дружити, товаришувати, Пошук друзів, товаришів, спілкування з ними є одним з джерел емоційних переживань студентів. Більш зрілими, ніж у підлітків, стають й почуття любові до праці, а також практичні почуття, які створюють сприятливий грунт для обрання майбутньої професії та оволодіння нею.

Збагачуються в цей період естетичні почуття підростаючої особистості. Зростає її емоційна вразливість. Порівняно з підлітками, в естетичних переживаннях студентів більше ліризму, поетичності. Естетичні почуття стимулюють їх спілкування з різними з галузями мистецтва. Юнаки і дівчата люблять поезію, роблять перші спроби віршувати, намагаються передавати свої враження, думки у поетичній формі.

Як показують спеціальні дослідження, студенти в цьому віці глибоко сприймають переживання героїв, зображених у художніх творах - почуття радості буття, філософського сумніву і скорботи, внутрішнього конфлікту від суперечливих бажань і прагнень, жалю від нерозділеної любові, туги за ідеалом, ненависті до соціальної несправедливості. Ці переживання часто пов'язуються юнаками і дівчатами з роздумами про себе, про своє майбутнє, стають складовими елементами їхнього світогляду. Пошуки таких переживань спонукають їх до ширшого ознайомлення з новими творами мистецтва, їх авторами. Не випадково деякі студенти стають палкими шанувальниками того чи іншого поета, музиканта, письменника, актора.

Немає юності без любові. Юність - це чудова пора виникнення і переживання кохання, яке відіграє суттєву роль в емоційному житті студента, в становленні його особистості. У творах художньої літератури, у кінофільмах, у своїх розмовах з найближчими приятелями і подругами юнаки і дівчата шукають відповідей на запитання про те, що таке справжня любов і дружба, як треба поводити себе, коли тобі хтось подобається, що робити, коли той, хто подобається, не звертає на тебе уваги і т. п. Вони прагнуть розібратися в новому для них світі переживань і стосунків. Звідси підвищений інтерес до літератури, в якій ці стосунки розкриваються, підкреслена вибірковість у виборі поезії, і прагнення до лірики, пісень, які в поетичних образах передають приємні почуття людини, опікування кохання або саме кохання.

Перші переживання кохання юнаків і дівчат тісно поєднані з їх мріями про красу життя, його ідеалом, з пошуками цього ідеалу. Здебільшого це кохання набуває романтичного забарвлення і виявляється в переживаннях симпатії, приязні, захоплення. Це товаришування-любов, дружба-любов, яка супроводжується загальним емоційним піднесенням, зворушеністю.

У зв'язку із зростанням у студентів самоконтролю і саморегуляції своєї поведінки змінюються форми виявлення їх почуттів. Поступово слово та інтонація стають головними способами виявлення почуттів та засобами впливу на почуття інших людей (П. М. Якобсон).

Зміни та новоутворення в почуттях, що виникають на даному етапі життя особистості, є свідченням дальшого духовного її розвитку. Вони є проявом формування її свідомості й самосвідомості, її інтересів, зокрема інтересу до психічної сторони як свого життя, так і життя інших людей, до своїх власних і чужих переживань.

В ці роки відбувається зміцнення стійкого емоційного ставлення до різних сторін життя, до людей. Разом з цим студентам властива вища емоційна чутливість, здатність співпереживати, розуміти й відгукуватися на переживання іншої людини особливо ровесника.

В емоційній сфері студентів є значні індивідуальні відмінності. Трапляються, зокрема, індивіди із збідненими емоціями, примітивними почуттями, спотвореними моральними оцінками і переживаннями, які зумовлені сприятливими обставинами їх життя й виховання. Вони зневажають такі якості особистості, як скромність, чуйність, ввічливість, привітність, хибно розглядаючи їх як ознаки її слабості. Негативні риси особистості можна попередити і подолати. Шлях до цього - спеціальна увага до виховання почуттів, основана на визнанні того, що моральне, зокрема емоційне виховання особистості, не менш, а, може, й більш важливе, ніж підготовка її до вибору професії. Головне - виховання людяності. У сто разів важливіше, якою людиною стане дитина, ніж те, ким вона стане: механізатором, садівником, педагогом, інженером і т. д.(В. О. Сухомлинський).            (За Г. С. Костюком «Вікова психологія», с. 240 - 243 )

Категорія: Психологія у вищій школі | Додав: damar (14.08.2008) | Автор: Мареев Дмитрий Анатолиевич E W
Переглядів: 1252 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]