Головна » Статті » Психологія » Психологія у вищій школі

Особливості та новоутворення форм активності особистості у студенті коледжу у зв’язку з професійним навчанням.

!  Активність особистості – здатність особистості до свідомої трудової соціальної діяльності, міра цілеспрямованого, планомірного  перетворення нею навколишнього середовища  самої себе.

 Активність особистості виявляється в її ініціативності, діловитості, психологічному налаштуванні на діяльність.

Більшість навчається у ЗОШ, здобуваючи закінчену загальну і політехнічну освіту, у ПТУ, коледжах, поєднуючи набуття середньої освіти з оволодінням обраною професією.

Усвідомлений вибір професії передбачає розуміння суспільної значимості, знання вимог професій до людини, наявність відповідних особистісних якостей. Свідоме ставлення до професії проявляється у професійних намірах особистості. Важливі зміни свідомості і самосвідомості тісно пов’язані з орієнтацією на майбутнє.

Підлітки прагнуть стати дорослими, чого вони опосередковано можуть досягти, реалізувавши свої професійні наміри у навчанні, ставши суб’єктом праці. Щоб стати суб’єктом праці, зайняти активну позицію в системі суспільних відносин слід володіти ЗУН, виховувати певні особистісні якості. Ведуча активність підлітків складається з компонентів:

           Елементи професійно ділового спілкування з іншими людьми

           Знання змісту професії як мотиваційного фактору і її вибору.

           Усвідомлення навчальної діяльності і результат навчання як засобу здійснення намірів.

           Співвіднесення вибору передбачуваної професії та реальних занять у вільний час.

Можливості у професійному становленні підлітка пов’язані з успіхами у навчанні. Необхідним є глибоке знання, старанність. Позитивне ставлення до навчання забезпечує йому позитивну мотивацію. В цілому наявний нерівномірний розподіл в поведінці підлітка різних компонентів їх активності, що характеризує особливості професійних намірів.

Учіння залишається основним видом діяльності, у ході якої:

           Набувають систематичних знань з основ наук, переходять від емпіричних узагальнень до теоретичних понять;

           Змінюються соціальні мотиви навчальної діяльності – широкої дієвості набувають соціальні мотиви, пов’язані з підготовкою до трудової діяльності, а таке усвідомлення обов’язку;

           Орієнтуються на самостійне виконання завдань, прагнуть до самостійності, полюбляють завдання проблемного характеру;

           Зростає роль праці, розширюється їх участь у продуктивній трудовій діяльності. Це відповідає їх фізичним можливостям і потребам;

           Здатні до тривалішої систематичної праці, усвідомлення її суспільної значимості;

           Суспільно-корисна праця, результативність якої оцінюється дорослими, стає для них особливо привабливими;

           Приваблює така праця, де вони можуть виявляти певну ініціативу і творчість, вступати у суспільні зв’язки, виявляти свою працьовитість;

           Зміцнюється психологічна готовність до праці;

           Потяг до колективної праці разом з дорослими – це дисциплінує, зміцнює витривалість, організованість, привчає контроль;

           Активна проба сил в різних областях трудової діяльності;

           Прагнуть утвердити і розкрити себе в реальних умовах суспільно корисної діяльності.

Категорія: Психологія у вищій школі | Додав: damar (14.08.2008) | Автор: Мареев Дмитрий Анатолиевич E W
Переглядів: 806 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]