Професійне становлення студентів коледжу та новоутворення в особистості. - Психологія у вищій школі - Психологія - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Психологія » Психологія у вищій школі

Професійне становлення студентів коледжу та новоутворення в особистості.

!               Професійне самовизначення полягає в усвідомленні особистістю себе як суб’єкта конкретної професійної діяльності і передбачає самооцінку людиною індивідуально-психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами до спеціаліста; усвідомлення своєї ролі в системі соціальних відносин і своєї відповідальності за успішне виконання діяльності та реалізацію своїх здібностей; саморегуляцію поведінки, спрямовану на досягнення поставленої мети.

Що приваблює юнаків і дівчат у майбутній професії:

   Творчий характер праці,

   Суспільна значимість професії,

   Розміри заробітної плати.

Більшість випускників середньої школи орієнтуються на вступ до ВНЗ і на інтелектуальні професії. Замість того, щоб вибрати справу за своїми можливостями, деякі випускники школи роками намагаються вступити до ВНЗ.

Старшокласники живуть не тільки в теперішньому, а значною мірою і в майбутньому. Їх духовний світ наповнений ідеальними побудовами, які виходять за межі безпосередньої дійсності, життєвими планами, передбаченнями свого і суспільного майбутнього. Старшокласники стоять на порозі самостійного життя. Вони зайняті активними пошуками свого місця в суспільстві, визначенням свого покликання, вибором професії. Все це створює особливу соціальну ситуацію формування їх особистості. Прагнення знайти своє місце в житті, самовизначитися стає специфічної психологічною рисою старшокласників. Вона актуалізується вже в учнів VIII класів, але особливої гостроти набуває наприкінці шкільних років. Вибір професії стає психологічним центром ситуації розвитку старших школярів, створює своєрідну їх внутрішню позицію (Л. І. Божович).

 Ця психологічна особливість ранньої юності відзначається багатьма психологами. Так, характеризуючи людину у віці 16— 18 років, Ж. Піаже підкреслює, що об'єктом її роздумів стає світ майбутніх можливостей, пов'язаних з нею особисто, вибір професії, вибір пари для подружнього життя, контакт із соціальними угрупованнями, менш конкретними і визначеними, ніж сім'я або друзі.

Основна внутрішня позиція старшокласників виявляється в тих зрушеннях, які відбуваються в мотиваційній сфері їх діяльності. Відбуваються істотні зміни у змісті і співвідношенні основних мотиваційних тенденцій, які позначаються на формуванні й інших психічних властивостей.

В учнів старшого шкільного віку збагачується мотивація навчальної  діяльності, утворюється система мотивів, в якій провідне місце посідають мотиви широкого соціального змісту. У старшокласників ці мотиви починають безпосередньо визначати їх навчання. У ставленні учнів IXX класів до навчання в школі домінуючою стає їх орієнтація на майбутнє, на віддалені перспективи і цілі. В обґрунтуванні цього ставлення на перший план висувається зв'язок навчання з суспільними потребами, а також його важливість з погляду суспільно апробованих світоглядних норм і принципів. Старшокласники намагаються оцінювати свою навчальну діяльність, виходячи з тієї користі, яку вони повинні приносити Батьківщині, народові.

Аргументуючи важливість набуття в школі різнобічних знань, старшокласники вказують на сучасний рівень розвитку науки в нашій країні, на потреби суспільного виробництва у високоосвічених людях.

Вони добре розуміють необхідність навчання в школі для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя. Навчання в старших класах чи в професійно-технічних училищах ясно усвідомлюється ними як підготовка до майбутнього життя до трудової діяльності, як виконання свого громадянського обов'язку перед суспільством. У міркуваннях старшокласників виявляється розуміння ними тих вимог, які ставлять до їх навчальної діяльності школа і суспільство. Основною з них є вимога наполегливо оволодівати знаннями, вміннями та навичками, щоб стати освіченою, всебічно розвиненою людиною, здатною продовжувати творчу працю старшого покоління. Мету свого учіння старшокласники усвідомлюють як підготовку до майбутньої суспільно корисної діяльності. Вони засуджують несвідоме, байдуже, безвідповідальне, несумлінне ставлення деяких своїх однокласників до навчання, яке зумовлює низький рівень їх успішності.

У ранньому юнацькому віці свідоме ставлення учнів до набуття середньої освіти з кожним роком дедалі більше пов'язується з вибором певної спеціальності. Багато учнів розглядають своє навчання як шкільну підготовку до оволодіння нею. Характерно, що професійне самовизначення юнаків і дівчат здійснюється на основі усвідомлення ними своїх можливостей (здібностей, нахилів, знань, умінь, навичок, наявних інтересів, прагнень), а також змісту й характеру тієї діяльності, яку вони обирають, тих труднощів, з якими вони можуть зустрітися під час набування спеціальності, у майбутній роботі. Особливо це характерно для учнів випускних класів.

Старшокласники в загальних рисах обізнані з різними видами суспільного виробництва і людської праці, вони серйозніше, більш реалістично, ніж підлітки, підходять до вибору професії. Учні старших класів починають тверезо оцінювати свої можливості набуття бажаної професії і здійснення своїх трудових намірів. Реально практичне ставлення до життя замінює ідеалізоване, мрійницьке. Тому в них часом проявляється скепсис щодо тих життєвих сподівань, які вони плекали в попередні роки. Вони піддають їх критичному розгляду, зважаючи на, реальні можливості й умови.

Категорія: Психологія у вищій школі | Додав: damar (14.08.2008) | Автор: damar E W
Переглядів: 555 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]