Потреби, інтереси, установки в спрямованості студента університету - Психологія у вищій школі - Психологія - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Психологія » Психологія у вищій школі

Потреби, інтереси, установки в спрямованості студента університету

У ситуаційно-специфічній поведінці — тобто в окремих, залежних від конкретних умов, рішеннях, що являють собою реалізацію внутрішніх факторів професійного вибору, — може здійснюватися інтеграція певних стійких особливостей особистості (супутні фактори). Якщо йдеться про професійний вибір, їх розглядають, насамперед, як раніше сформовані в цієї особистості здібності та інтереси. І сама ситуаційно-специфічна поведінка може здійснюватися досить адекватно — коли вона ґрунтується на довгостроковому плануванні, на прийнятті упевнених рішень, на готовності до самозмін тощо, — навіть якщо умови, у яких вона здійснюється, не дуже оптимальні.

Зокрема, адекватна ситуаційно-специфічна поведінка у професійному виборі можлива й тоді коли стійкі особливості особистості мають деякі «дефекти», наприклад, через те, що попередні етапи професійного розвитку були пройдені не цілком оптимально, виявилися не сформованими професійні інтереси.

З огляду на це, принципове значення має поняття професійних установок, які виражають готовність індивіда приймати професійно важливі рішення. Ці установки пов'язані, з одного боку, з об'єктивними вимогами самих ситуацій професійного вибору, тобто із завданнями професійного розвитку, а з іншого—з уже наявним в особистості досвідом розв'язання життєвих завдань.

У рамках сучасної культури завдання професійного розвитку, на які орієнтовані професійні установки індивіда, досить стереотипні. Приймаючи або формулюючи для себе певне завдання, індивід уже має деякі критерії, або нормативи, його розв'язання. Основні завдання професійного розвитку відповідають інститутам загальної та професійної освіти й можуть бути представлені вибором професії після отримання загальної освіти; професійним самовизначенням під час професійного навчання; досягненням високої продуктивності за адаптації до професійної діяльності; професійною самореалізацією та опануванням майстерності.

Але поряд із нормативними завданнями можуть з'являтися й індивідуально-специфічні (перенавчання, повторний професійний вибір, переривання професійної діяльності тощо). Тому професійні установки характеризуються не тільки готовністю особистості розв'язувати пропоновані їй завдання, а й активно вибирати ці завдання й модифікувати відповідно до них власну поведінку.

У такий спосіб у професійних установках індивіда акумулюється весь досвід розв'язання життєвих завдань на раніше пройдених етапах психічного розвитку.

Нагромаджений досвід розв'язання життєвих завдань веде до утворення в структурі особистості «комплексу компетентності», що реалізується у розв'язанні завдань іншого класу, зокрема, завдань професійного розвитку, обумовлюючи характер конкретного рішення (рівень домагань, наполегливість у реалізації.

П'ять блоків, які можна розглядати як якісно своєрідні професійні установки.

Перший фактор (Р1), «нерішучість професійного вибору», містить висловлювання, що характеризуються відчуттям нерішучості, непевності, труднощами з початком діяльності, відсутністю чітких уявлень і критеріїв, що стосуються професійного розвитку, поганою інформованою про світ професій. Відповідно за низьких значень, отриманих під час відповідей на запитання цього фактора, можна говорити про впевненість у професійному виборі.

Другий фактор (Е2), «раціоналізм професійного вибору», характеризується обґрунтованістю, раціоналізмом, готовністю діяти за планом, неімпульсивністю. Протилежний полюс цього фактора можна розглядати як показник імпульсивності й необґрунтованості.

Третій фактор (РЗ), «оптимізм щодо професійного майбутнього», пов'язаний з ідеалізацією, «юнацьким максималізмом», відчуттям обраності, з відчуттям, що абсолютно всі проблеми можна розв'язати. Протилежний полюс—реалізм професійного вибору.

Четвертий фактор (Р4), «висока самооцінка», характеризується завищеною самооцінкою, вірою у свої сили та здібності, надмірною довірою до свого суб'єктивного враження, завзятістю та готовністю до подолання труднощів. Низькі значення цього фактора можуть свідчити яро занижену самооцінку й наявність невдалого

П'ятий фактор (Р5), «залежність у професійному виборі», поєднує висловлювання, пов'язані з несамостійністю, залежністю від інших, із соціальною незрілістю. Протилежний полюс цього фактора — незалежність у професійному виборі.

З огляду на розуміння професійних установок як форми реалізації — у конкретній ситуації (ситуації вибору професії) — уже наявного досвіду розв'язання життєвих проблем, можна було очікувати; що виявлені фактори професійних установок будуть якось пов'язані з досить стійкими особистісними особливостями, насамперед із характерологічними особливостями.

Інтереси. Різноманітні духовні потреби юнаків і дівчат сприяють формуванню й розвитку їх інтересів (пізнавальних, суспільно-політичних, естетичних, етичних), які в своїй єдності характеризують спрямованість особистості. Зміни в свідомості, самосвідомості й світогляді особистості, що відбуваються в цьому віці, позначаються на розвитку її інтересів. Інтереси стають зрілішими, серйознішими і разом з тим тривалішими, стійкішими, міцнішими. Поглиблюється їх зміст, що пов'язано з набуванням системи знань, повнішим проникненням у суть явищ об'єктивної дійсності.

Нових рис, порівняно з підлітковим віком, набувають пізнавальні інтереси. Поглиблюється інтерес до самостійних видів навчальної роботи, зокрема, дослідницького характер. Важливе місце посідають теоретичні інтереси до певних галузей знань. Більшість старшокласників усвідомлює життєву значущість тих предметів, які вони вивчають у школі, їх роль у духовному розвитку людини, у підготовці до набуття спеціальності. Цим зумовлюється те, що інтерес до тих чи інших предметів зберігається в багатьох учнів навіть за умов недостатньо високого рівня їх викладання.

Розвиток власної свідомості й самосвідомості старшокласників спричиняє виникнення в них інтересу до свого внутрішнього світу; до психічного життя як свого, так і інших людей. З одного боку, це відбивається в їх читацьких інтересах (зацікавленість книжками, в яких розкриваються психічні переживання людей), з другого — у прагненні, молоді до виявлення своїх думок, переживань, настроїв. Студенти охоче беруть участь у літературних диспутах, на яких обговорюються психологічні твори, насичені описами моральних, вольових та інших якостей людей, їх приваблюють лекції, кінофільми, спектаклі, в центрі уваги яких перебуває людина в єдності її внутрішнього світу і поведінки. Молоді люди охоче розмовляють на ці теми один з одним, втаємничують друзів у свої переживання, роздуми, настрої. Деякі ведуть щоденники, в яких записують свої думки, прагнення, сподівання, переживання й настрої.

Студентів особливо приваблюють ті види діяльності людини, в яких морально-вольові якості виявляються в подоланні перешкод, переборенні труднощів, у героїчних вчинках.

Виразнішого характеру, ніж у підлітковому віці, набувають професійні інтереси старшокласників, які є невід'ємною складовою частиною їх підготовки до самостійної трудової, діяльності. Формуванню їх сприяє ознайомлення учнів з різними професіями, їх суспільним значенням і місцем у народному господарстві.

Професійні інтереси старшокласників є предметом дослідження психологів, соціологів, економістів, педагогів. Розкрито певною мірою динаміку їх розвитку у зв'язку із соціально-економічним і культурним зростанням нашої країни, шляхи і способи формування професійних інтересів, їх специфічні особливості. Однією з них є те, що професійні інтереси виявляються в поглибленому вивченні навчальних предметів, пов'язаних з обраною галуззю діяльності. Професійні інтереси старшокласників поєднуються здебільшого з усвідомленням своєї придатності до даного виду діяльності (наявність певних здібностей, нахилів, успіху у вивченні певних предметів тощо). Стійкі професійні інтереси спостерігаються, як правило, саме в тих учнів, у яких за роки навчання в школі виявилися й розвинулися певні здібності, зокрема музичні, художні, математичні, літературні, мовні, технічні.

Значну роль у духовному житті особистості в період ранньої юності відіграють інтереси до різних видів мистецтва. У старшокласників вони розширюються і поглиблюються. З одного боку, це інтереси до музики, живопису, літератури, театру, кіно, які задовольняються набуванням певної обізнаності з ними. Школярі виступають у ролі читачів, слухачів, глядачів, тобто споживачів прекрасного. У цьому випадку стійкість інтересів залежить від рівня розвитку естетичних потреб і здатностей сприймати прекрасне. З другого боку, інтерес до мистецтва у частини старшокласників випливає з потреб у художній творчості і пов'язується з активною участю у відповідному виді діяльності. Учні відвідують художні студії, музичні школи, гуртки художньої самодіяльності тощо.

Як показують спеціальні дослідження, у більшості старшокласників виробляються правильні критерії оцінки творів мистецтва. У художній літературі, в живописі, кінофільмах, спектаклях, музичних творах вони шукають вияву високих ідей, художньої правди (Ю. В. Шаров).

Проте в розвитку мистецьких інтересів старшокласників є певні недоліки. Інтереси до мистецтва у значної частини школярів мають пасивний, споглядальний характер. За даними ряду досліджень, у дівчат, порівняно з хлопцями, мистецтву належить значно більше місце в системі їх інтересів, у життєвих планах, у позашкільних заняттях. Досить нерівномірно формуються інтереси до окремих видів мистецтва. Найбільше молодь цікавиться кіно, музикою, танцями, поезією, менше - театром, дуже мало  живописом і скульптурою. Спостерігається певна розбіжність у рівні художніх уподобань міських і сільських школярів. Ці відмінності зумовлюються передусім тим, як здійснюється естетичне виховання школярів.

Значне місце в житті старшокласників займають спортивні інтереси. Більшість юнаків і дівчат серйозно цікавиться різними видами спорту. Не на останньому місці ці інтереси і в їх професійному самовизначенні. Деякі із старшокласників, особливо ті, які домоглися певного успіху в тому чи іншому виді спорту, планують вступ до спеціальних навчальних закладів, мріють про нові спортивні досягнення.

У цілому ж інтереси в юнацькому віці вже оформляються в певну систему. Більш-менш чітко виділяються основні інтереси, біля яких групуються другорядні. Реалізація другорядних залежить від того, якою мірою вони не перешкоджають реалізації основних, провідних інтересів. Становлення стійких переконань, ідеалів, інтересів у період ранньої юності знаменує собою певну стабілізацію всього духовного  життя особистості,  її  діяльності.             (За Г. С. Костюком «Вікова психологія», с. 255 - 257 )

 

Відбуваються зміни в мотивації, зокрема, в потребах, інтересах. Деякі потреби виникають вперше або змінюються. Передумовами для цього виступають біологічні та когнітивні зміни.

А. Маслоу розробив ієрархічну класифікацію потреб, згідно з якою вищі потреби як ситуативно, так і генетично виникають тільки після задоволення потреб попередніх рівнів.

Ця ієрархія має такий вигляд:

1) фізіологічні потреби; 2) потреба у безпеці; 3) потреба в коханні; 4) потреба у суспільному статусі (повазі); 5) потреба у самореалізації та індивідуальному розвиткові.

1. Фізіологічні потреби, серед яких особливо виділяються потяги до фізичної та сексуальної активності, до високої оцінки свого фізичного розвитку.

Студентам властива хвороблива увага до уявлень про норму у відношенні зростання тіла, його розміру, ваги, пропорцій, зачіски, обличчя, поведінки та рухів. Юнацька тривога з приводу свого зовнішнього вигляду нерідко пов'язана з суб'єктивною статєвою комфортністю, тобто бажанням виглядати адекватно своїй статі.

2. Потреба в безпеці підсилюється і реалізується не тільки у групі однолітків і в родині, але й з дорослими за межами родини. Виникає особливий інтерес до спілкування з дорослими. З батьками вони обговорюють життєві перспективи, особливо професійні. Життєві плани обмірковують і з учителями, і зі своїми дорослими знайомими, чия думка для них важлива. Але відношення з дорослими зберігають певну дистанцію, а спілкування «на рівнях» реалізується тільки з однолітками.

3. Потреба в незалежності у молодих людей усвідомлюється завдяки зростанню когнітивних здібностей, настанню фізіологічної зрілості та вимогам з боку суспільства. Відбуваються зіткнення з батьківськими бажаннями, внаслідок чого виникає багато сімейних конфліктів як протидія нав'язаних думок, заперечення авторитетів, сумніву щодо соціальних норм.

Спілкування з однолітками найповніше реалізує потребу в коханні, тому що спілкування з друзями стає інтимно-особистісним (дружба, кохання). Змістом спілкування стає реальне життя, а інформація, що передається другу, — секретною.

Основою для вибору друга є відображення неусвідомлених потреб старшокласника, підтвердження свого «Я» у друзях, ідентифікація з другом, іноді аж до втрати власної індивідуальності, підтвердження в друзях свого доповнення; пошуки психологічного захисту, зразків для наслідування та ін.

4. Потреба в повазі, досягненні — це прагнення до успіху в діяльності. Реалізується вона старшокласниками по-різному: як бажання перевірити нові когнітивні здібності, добитися поваги та високої соціальної оцінки, намагання показати себе з кращого боку перед представниками іншої статі та ін. Дана потреба визначається попереднім досвідом. На думку А.В. Мудрика, у старшокласників, у яких особливо розвинена ця потреба, слабше виражена потреба у спілкуванні.

5. Потреба у самореалізації та розвиткові власного «Я» означає прояв своїх здібностей та їх подальше удосконалення. Вона пов'язана з мотивацією досягнення та перегукується з потребою у визнанні та прийнятті як члена суспільства.

Виявлення вищезазначених потреб залежить від статі. Наприклад, у дівчат сильніше виражена потреба у безпеці. Юнаки більше спрямовані на успіх і здатні підкорятися правилам жорстко організованої малої групи. Хоча ці відмінності пов’язані зі статевими стереотипами. Дівчата менше впевнені в собі, частіше чекають невдач і не прагнуть до високих досягнень.
Категорія: Психологія у вищій школі | Додав: damar (14.08.2008) | Автор: damar E W
Переглядів: 2317 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]