Формування індивідуально-психологічних властивостей особистості студента інституту, університету - Психологія у вищій школі - Психологія - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Психологія » Психологія у вищій школі

Формування індивідуально-психологічних властивостей особистості студента інституту, університету

Індивідуально-психологічні властивості складаються з 4 компонентів. Це характер, здібності, стать, темперамент.

1. З огляду на властивості темпераменту конкретної людини, можна з певною ймовірністю передбачити особливості його реагування у певній ситуації. Темперамент накладає свій відбиток на способи спілкування, визначаючи, зокрема, більшу або меншу активність у встановленні контактів. Сангвінік швидко встановлює соціальний контакт. Він майже завжди ініціатор у спілкуванні,  негайно відгукується  на  бажання  поспілкуватися з боку іншої людини, але його відносини до людей можуть бути мінливі та непостійні. Він почуває  себе  у компанії  незнайомих  людей,  як  риба у воді, і нова незвичайна обстановка його тільки збуджує. Флегматик не такий: соціальні контакти він встановлює  повільно,  свої  почуття  виявляє  мало й  довго   не  помічає,   що   хтось   шукає   привід  познайомитися з ним, проте він стійкий і постійний у своєму ставленні до людини, тому  любить перебувати у вузькому колі старих знайомих, у звичних обставинах. Він схильний і любовні стосунки починати з дружби і зрештою закохатися, але без миттєвих метаморфоз, оскільки в нього уповільнений ритм почуттів. Його скептична натура звичайно вимагає великої кількості доказів дружніх почуттів і аргументів на користь взаємності. У холериків і сангвініків, навпаки, любов дебютує частіше з вибуху, з першого погляду, оскільки це активні й легко збудливі люди.

Нерозуміння визначального впливу темпераменту на стиль і темп взаємодії часто є джерелом постійного роздратування. Вроджені особливості темпераменту виявляються в людини в таких психічних процесах, які залежать від виховання, від соціального середовища і від здатності управляти своїми реакціями. Тому конкретна реакція на ситуацію може визначатися як впливом характерних відмінностей нервової системи, так і бути наслідком навчання й професійного досвіду.

2. Людина вступає у світ як індивід, що наділений сукупністю природних властивостей і задатків, а його здібності формуються в діяльності і розвиваються на основі генетично визначених задатків, тобто здібності є функцією не тільки задатків самих по собі, але й розвитку, у який задатки входять як передумови або умови. Здібності підвищують і навченість людини, і успішність деяких видів діяльності. Вони відрізняються від знань, і містять у собі деякий додаток до них, що складається із способів їх відбору, обробки й узагальнення. Про  здібності  людини  найчастіше  судять  по  її продуктивності, але продуктивність залежить не тільки від вроджених задатків,  але  й від  ряду  інших  факторів, насамперед   від   розвитку   відповідної   системи операцій і вмінь, способів дії в деякій конкретній області. Рівень же розвитку операцій, умінь і навичок залежить від виховання і навчання. 

3. На базі темпераменту і залежно від рівня розвитку тих або інших здібностей складається характер. Він визначається як синтез типологічних способів реагування із психічними рисами й особливостями психічних процесів, що залежать від виховання й навчання. Якщо такі властивості характеру, як стійкість або здатність уваги переключатися, здатність до стійкого вольового контролю за власними реакціями, тісніше пов'язані з темпераментом, то такі, як відповідальне відношення до справи, дисциплінованість, у більшій мері обумовлені вихованням, саморозвитком і всіма формами соціальних контактів. Важливо підкреслити активність особистості. Їй властивий і спонтанний саморозвиток, і формування як зміна під дією соціальних впливів. З віком розвиток особистості стає свідомим, цілеспрямованим самовдосконаленням.

4. Психологічна стать є однією з найконстантніших детермінант розвитку людини, і її роль у світоутворенні, гармонізації просторово-часової структури життєвого світу важко перебільшити.

Переживання, усвідомлення, прийняття своєї статевої приналежності включає кілька вирішальних етапів, на кожному з яких питома вага біологічного й соціального чинників змінюється, як змінюється і просторово-часова сітка життєвого світу. Ідеться і про відповідність біологічної статі соціальним очікуванням, й успішність засвоєння відповідних кожному вікові статево-рольових стереотипів, і про адекватність індивідуальних уявлень про маскулінність-фемінність сучасним соціокультурним нормам.

Щодо студентів, то для цього віку характерним є формування правильного ставлення до іншої статі. У групових стосунках зникає антагонізм статей, розширюються контакти, товариська приязнь і дружні відносини між хлопцями та дівчатами. Характерними для стосунків між хлопцями та дівчатами є взаємна приязнь і симпатія, стриманість в еротичних спонуканнях, бережне ставлення один до одного, повага, спільність духовних запитів, взаємодопомога. Створюється сприятливий ґрунт для формування міжстатевих стосунків молодих людей, які духовно збагачують їх. Спрощення статевих відносин, їх вульгаризація призводить до негативних соціальних наслідків: тяжких переживань особи, нещастя, зневіри в людях, руйнування сім’ї тощо. Завдання навчальних закладів готувати громадянина нашого суспільства і як майбутнього сім’янина, чоловіка й батька, жінку й матір.
Категорія: Психологія у вищій школі | Додав: damar (23.08.2008) | Автор: damar E W
Переглядів: 733 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]