( За 1) Асмолов А.Г. Психология личности. МГУ, 1990. ; 2) Психология современного подростка /Под ред. Д.И.Фельдштейна. М., 1987.; 3) Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности /Под ред. В.А.Ядова. Л., 1979. ; 4) Формирование мировоззренческой культуры молодёжи. Под ред. В.Г. Табачковского. - Киев: Наукова Думка, 1990.)

Формування ціннісних орієнтацій є невід'ємною частиною розвитку особистості людини. В перехідні, кризові періоди розвитку виникають нові ціннісні орієнтації, нові потреби і інтереси, а на їх основі перебудовуються і якості особистості, характерні для попереднього періоду. Таким чином, ціннісні орієнтації виступають як особистісна система і пов'язана з розвитком самосвідомості, усвідомлення власного "Я" в системі суспільних відносин. Ціннісні орієнтації відносяться до найважливіших компонентів структури особистості, за ступенем сформованості яких можна судити про рівень сформованості особистості. Що ж таке ціннісні орієнтації? Приведемо два визначення, які, на наш погляд, якнайповніше відображають вміст і функції ціннісних орієнтацій в житті людини.

Природно, що соціальна ситуація розвитку особистості першокурсника і п'ятикурсника неоднакова і ціннісні орієнтації як динамічна особистісна структура зазнають значних змін за роки навчання в педвузі.

Визначимо ціннісні орієнтації студентів першого і п’ятого курсів університету:

1. Для студентів матеріальний добробут виявляється підставою для розвитку відчуття власної значущості і позитивного відношення до себе. Зацікавленість студентів у високому рівні матеріального добробуту пояснюється високими потребами цього віку і низькою соціальною захищеністю студентів.

2. Для студентів характерна висока потреба в досягненнях, тобто прагнення до досягнення відчутних і конкретних результатів у будь-якому вигляді діяльності. Ця потреба пояснюється самим характером навчальної діяльності студентів.

3. Велика кількість студентів має високу потребу в збереженні власної індивідуальності, що свідчить про їх прагнення до незалежності від інших і бажанні зберегти неповторність, своєрідність власної особистості, своїх поглядів і переконань.

4. Небагато студентів ставлять задоволення своїх духовних потреб вище за матеріальні.

5. Найбільш значущими сферами життєдіяльності для всіх студентів є сфера навчання і сфера захоплень, причому сфера захоплень переважає над сферою навчання.

6. Професійна ж сфера для більшості студентів ще не має того значення, яке для них мають сфери навчання і захоплень. Студенти рідко замислюються про свій завтрашній день, професійне життя є для них явно чимось непривабливим і невідомим. Їх набагато більше влаштовує безтурботне і звичне студентське життя, в якому навчання змагається з їх улюбленими заняттями.

Динаміка ЦО студентів від першого курсу до випускного:

1. Прагнення до високого матеріального положення у всіх студентів має тенденцію до підвищення і до старших курсів переходить з 2 - 3 місця на 1-е. Першокурсники, вчорашні школярі, набагато терплячіше відносяться до матеріальної залежності від батьків. Студенти ж старших курсів мають вищі потреби, прагнуть бути незалежними від батьків, заводять власну сім'ю.

2. Найбільш значуща цінність всіх першокурсників - потреба в досягненнях. Ця потреба має тенденцію до зниження, залишаючись, проте, однієї значущих в структурі ЦО студентів.

3. На третьому по значущості місці для першокурсників стоїть потреба в збереженні власної індивідуальності, яка до 5 курсу займає вже друге місце в структурі цінностей студентів, тобто прагнення до неповторності і індивідуальності має тенденцію до збільшення в процесі навчання і дорослішання студентів.

4. Аналогічно з прагненням до саморозвитку, у більшості студентів значущість цієї потреби до 5 курсу зростає.

5. Впродовж навчання в університеті збільшується прагнення студентів до завоювання авторитету, визнання, підтримці власного престижу.

6. Прагнення до активних соціальних контактів, креативності і духовне задоволення мають невелике значення для більшості студентів.

7. Треба наголосити на підвищенні значущості сфери професійного життя для всіх студентів від 1 курсу до 5-го. Проте, не дивлячись на цю тенденцію, професійне життя все ще залишається мало не на останньому по значущості місці для більшості студентів.

8. Інтерес до сімейного життя, не будучи переважаючим, має тенденцію до зростання з 1 курсу до старших курсів, що абсолютно природно і пов'язано з прагненням до утворення власної сім'ї.

9. Інтерес до суспільного життя, у свою чергу, має тенденцію до зниження. Це пояснюється тим, що на перших курсах студенти прагнуть знайти своє місце в колективі однолітків, зайняти певне місце в групі, розширити коло своїх знайомств. До старших курсів ця потреба у більшості студентів вже задоволена: склалося певне коло спілкування, визначилося положення студента в референтній групі. Тому інтерес до суспільних заходів до старших курсів значно падає.

10. Що стосується сфери захоплень, то вона як і раніше займає одне з найважливіших місць в житті студентів.

Ціннісно-орієнтаційна єдність у студентів університету проявляється у виборі ними для спілкування референтної групи чи особи, тобто, найбільш значущої для студента.

Формування позитивної ціннісно-орієнтаційної єдності - тривалий і складний процес, на який роблять вплив багато чинників. Серед них важлива роль належить освіті, в змісті якої укладена система цінностей, що передається підростаючому поколінню. В зв'язку з цим в основі аналізу і оновлення сучасного змісту освіти важливий ціннісний підхід.