Розвиток комунікативних здібностей майбутнього викладача вищої школи - Психологія у вищій школі - Психологія - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Психологія » Психологія у вищій школі

Розвиток комунікативних здібностей майбутнього викладача вищої школи

Значна роль спілкування в педагогічній діяльності, в роботі викладача, звичайно, потребує від педагога професійного управління своєю комунікативною діяльністю. Це, в свою чергу, передбачає наявність у нього низки комунікативних умінь:

·         уміння спілкуватися з людьми;

·         уміння за допомогою створеної системи спілкування організовувати спільну зі студентами творчу діяльність;

·         уміння цілеспрямовано організовувати спілкування й керувати ним.

Уміння спілкуватися - риса багатопланова, яка, на думку дослідників включає низку складових:

·         комунікабельність - здатність відчувати: задоволення від процесу комунікації;

·         бажання знаходитись серед інших людей;

·         альтруїстичні тенденції.

А.В. Мудрук вважає, що на вміння спілкуватися впливають такі параметри особистості: особливості мислення, добре володіння мовленням, емпатія й спонтанність сприйняття, певні соціальні настанови (наприклад, інтерес до самого процесу спілкування, а не лише до його результату), комунікативні вміння - вміння орієнтуватися в часі серед партнерів, у стосунках, у ситуаціях.

Уміння спілкуватися має іншу природу, основу якої складають комунікативні й альтруїстичні емоції.

До комунікативних емоцій належать: бажання поділитися думками, переживаннями, почуття симпатії, поваги до учасників спілкування тощо

Саме наявність цих емоцій і потреби їх переживання свідчить про схильність до педагогічного спілкування.

До альтруїстичних емоцій належать: бажання приносити радість людям, із якими людина спілкується; співпереживання радості іншого тощо.

Спираючись на сукупність підходів, що склалися в сучасній науці, можна визначити основні компоненти професійно-педагогічного вміння спілкуватися, на які слід орієнтуватися викладачеві:

1.      Наявність стійкої потреби систематично спілкуватися зі студентами в найрізноманітніших сферах.

2.      Природна взаємодія загальнолюдських та професійних показників уміння спілкуватися.

3.      Емоційне благополуччя на всіх етапах спілкування.

4.      Продуктивний вплив спілкування на інші компоненти педагогічної діяльності.

5.      Наявність здібностей до здійснення педагогічної комунікації.

6.      Наявність комунікативних навичок і умінь.

Єдність цих компонентів утворює професійно-педагогічний рівень уміння спілкуватися.

Якщо звернутися до педагогічних здібностей, то ми побачимо, що всі вони певною мірою пов'язані з комунікативною діяльністю педагога.

 Дослідження, виконані в галузі професійного спілкування, дозволяють зробити висновок, що оволодіти основами професійно-педагогічного спілкування можна завдяки професійному самовихованню. Для цього є два шляхи:

1.      Вивчення й усвідомлення природи, структури й законів професійно-педагогічного спілкування.

2.      Опанування процедурою й технологією педагогічної комунікації, опрацювання вмінь і навичок професійно-педагогічного спілкування, розвиток комунікативних здібностей.

Роль важливого фактора, що формує досвід комунікативної діяльності, відіграє безпосередня педагогічна діяльність, громадська робота педагога, яка створює умови для формування досвіду організаторської діяльності й навичок професійного спілкування. Особливу роль у діяльності викладача відіграє ініціатива в спілкуванні.

Для завоювання ініціативи можна рекомендувати такі дії:

1.      оперативну організацію перших контактів із студентською групою;

2.      оперативний перехід від організаторських процедур до ділового спілкування;

3.      оперативне досягнення соціально-психологічної єдності з аудиторією, формування почуття «ми»;

4.      подолання стереотипних і ситуативних негативних настанов у ставленні до окремих студентів;

5.      організація контакту з усією групою;

6.      постановка завдань і запитань, котрі вже на початку спілкування можуть мобілізувати колектив;

7.      зменшення забороняючих педагогічних вимог і збільшення позитивно-орієнтованих;

8.      увага до своєї зовнішності: охайність, зібраність, активність, доброзичливість тощо;

9.      використання мовленнєвих і невербальних засобів взаємодії -  активне використання міміки, мікроміміки, контакт очима тощо;

10.   уміння транслювати на аудиторію власну доброзичливість до студентів;.

11.   знаходження яскравих цілей діяльності та показ шляхів їх досягнення;

12.   розуміння ситуативного внутрішнього настрою студентів, урахування цього настрою, передача вихованцям його розуміння;

13.  досягнення загального взаєморозуміння, формування прагнення студентів до взаємодії з викладачем.

Для того, щоб процес спілкування зі студентами проходив більш ефективно та відповідав тим змінам, що відбуваються в психічному стані студентів, слід виконувати такі поради:

• будьте уважні з партнерами по спілкуванню;

• розвивайте комунікативну пам'ять, тобто пам'ятайте про тональність спілкування з певною групою, окремими студентами;

• розвивайте власну спостережливість у спілкуванні зі студентами;

• намагайтесь передбачити реакцію співрозмовника;

• учіться аналізувати поведінку вихованців: поставу, жести, міміку;

• учіться своєчасно помічати й вірно інтерпретувати «психологічні сигнали» за зовнішнім обрисом поведінки студентів;

•у процесі спілкування думайте про тих, із ким спілкуєтесь.

Спробуйте визначити загальний рівень вашого вміння спілкуватися. У цьому вам, допоможе відомий із психологічної літератури тест В.Ф.Ряховського.   

Щоб визначити коефіцієнт вашого вміння спілкуватися, потрібно відповісти на   16 запитань. Відповідати потрібно однозначно: «так», «ні», «іноді».

1.      Ви чекаєте на звичайну чи ділову зустріч. Чи впливає це на ваше самопочуття?

2.      Чи відкладаєте ви зустріч із лікарем до останнього моменту?

3.      Чи викликає у вас незадоволення доручення виступити з доповіддю, повідомленням, інформацією на якісь нараді, зборах чи іншому заході?

4.      Вам слід поїхати у відрядження до міста, де ви ніколи не були. Чи докладаєте ви максимум зусиль, щоб уникнути цього відрядження?

5.      Чи любите ви ділитися своїми переживаннями з будь-ким?

6.      Чи роздратовуєтесь ви, якщо незнайома людина на вулиці звертається до вас з проханням (показати дорогу, назвати час, відповісти на запитання)?

7.      Чи вірите ви, що існує проблема «батьків і дітей», і що людям різних поколінь важко розуміти один одного?

8.      Чи соромно вам нагадати знайомому, що він забув повернути вам гроші, що заборгував декілька місяців тому?

9.      У ресторані чи їдальні вам дали недоброякісну їжу. Чи змовчите ви, сердито лише відштовхнете тарілку?

10.  Залишившись віч-на-віч із незнайомою людиною, ви не почнете з нею розмовляти й відчуватимете себе обтяжливо, якщо першою заговорить вона. Чи так це?

11.  Ви відчуваєте жах від будь-якої довгої черги, де б вона не була (у крамниці, бібліотеці, касі кінотеатру). Ви відмовитесь від свого наміру чи станете в чергу й будете терпляче чекати?

12.  Чи страшно вам брати участь у роботі комісії, що розглядає конфліктні ситуації?

13.  У вас є власні суто індивідуальні критерії оцінки творів літератури, мистецтва, культури і з чужими думками ви не рахуєтесь. Це так?

14.  Почувши, що хтось висловлює помилкову точку зору з питання, яке вам добре відоме, ви вважаєте слушним промовчати чи починаєте сперечатися?

15.  Чи викликає в вас роздратування чиєсь прохання допомогти розібратися в тому чи іншому службовому питанні чи навчальній темі?

16.  Як вам зручніше викласти свою точку зору (думку, оцінку) в письмовій чи усній формі?

Тепер радимо самостійно оцінити відповіді: за кожна «так» - 2 бали, «іноді» - 1 очко, «ні» — 0. Потім усі бали додаються й за сумою класифікатора визначають, до якої категорії людей ви належите.

З0 - 32 бали. Ви не комунікабельні і це ваша біда, оскільки найбільш страждаєте від цього ви самі. Але й вашим близьким теж нелегко. На вас не можна покладатися у справі, що потребує групових зусиль. Намагайтесь краще спілкуватися, контролюйте себе.

25 - 29 бали. Ви замкнуті, не любите розмовляти, віддаєте перевагу самотності й тому в вас, напевне, мало друзів. Нова робота й необхідність нових контактів, якщо і не викликає у вас жах, то надовго виводить із рівноваги. Ви знаєте цю особливість свого характеру і буваєте не задоволені собою. Але не обмежуйтесь лише таким незадоволенням - ви можете змінити ці особливості свого характеру. Адже буває, що коли ви чимось дуже захоплюєтесь, то раптом досягаєте повної комунікабельності.

19-24 бали. Ви певною мірою вмієте спілкуватися і за незнайомих обставин відчуваєте себе досить впевнено. Нові проблеми вас не лякають. І все ж із новими людьми ви встановлюєте стосунки обережно, в диспутах берете участь без натхнення. У ваших висловлюваннях деколи занадто багато іронії, без будь-якої на те причини. Ці недоліки можна виправити.

14-18 бали. У вас нормальна комунікабельність. Ви допитливі, охоче слухаєте цікавого співрозмовника, досить терплячі в спілкуванні з іншими, відстоюєте свою точку зору без загальності. Без неприємних переживань йдете на зустріч з новими людьми. У той же час ви не любите шумних компаній, витівок, багатослів'я викликає в вас роздратування.

9-13 бали. Ви дуже любите спілкуватися (деколи, напевно, занадто). Допитливі, любите розмовляти й висловлюватися з різних питань, що іноді викликає роздратування вашого оточення. Охоче знайомитесь з новими людьми - любите бути в центрі уваги, нікому не відмовляєте на прохання, хоч і не завжди можете його виконати. Деколи буваєте запальні, але швидко повертаєтесь до рівноваги. Чого вам бракує: посидючості, терпіння й відваги при зіткненні з серйозними проблемами. Однак," маючи бажання, ви можете змусити себе не відступати.

4-8 бали. Ви дуже любите спілкуватися, завжди в курсі всіх справ. Любите брати участь у всіх диспутах, хоча серйозні теми можуть викликати у вас нудьгу. Охоче берете слово для виступу з будь-якого питання, навіть, якщо маєте про нього поверхові знання. Ви всюди відчуваєте себе на своєму місці. Беретесь за будь-яку справу, навіть, якщо не можете успішно довести її до кінця. Із цієї ж причини керівники й колеги ставляться до вас з деяким сумнівом. Задумайтесь над цим.

З бали і менше. Ваша комунікабельність має хворобливий характер. Ви дуже любите розмовляти, втручаєтесь у справи, що зовсім вас не стосуються. Беретесь судити про проблеми, що не стосуються вашої компетенції. Ви часто буваєте причиною конфліктів у вашому оточенні. Запальні, образливі, часто буваєте необ'єктивними. Серйозна робота не для вас, людям і на роботі, і вдома, і взагалі всюди - важко з вами. Вам потрібно як слід попрацювати над собою та своїм характером! Насамперед, виховуйте в собі терплячість й стриманість, поважливе ставлення до людей; нарешті, подумайте й про своє здоров'я - такий стиль життя не проходить безслідно.

Ось такі основні особливості вашого уміння спілкуватися, яке слід поставити «на службу» своїй майбутній професійній педагогічній діяльності.

Категорія: Психологія у вищій школі | Додав: damar (30.08.2008) | Автор: damar E W
Переглядів: 3879 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]