Чинники, що визначають соціальний
психологічний портрет студента і неабиякою мірою впливають на успішність
навчання, можна розділити на дві категорії: ті, з якими студент прийшов у вуз
(їх тільки можна брати до уваги), і ті, які з'являються в процесі навчання
(ними можна управляти).

До першої категорії відносяться: рівень підготовки,
система цінностей, відношення до навчання, інформованість про вузівські реалії,
уявлення про професіональне майбутнє.

Ці чинники багато в чому визначаються загальною
атмосферою в країні і конкретними «побутовими знаннями» тих, хто був
безпосереднім джерелом інформації. Впливати на них можна лише побічно,
констатуючи і використовуючи їх як відправну крапку для здійснення впливу на
студентів.

Чинники першої категорії працюють переважно на етапі
пристосовування, коли першокурсники намагаються зрозуміти, «куди я потрапив» і
«хто мене оточує». Студент повинен дуже швидко зорієнтуватися і з нових позицій
освоїти способи і методи навчальної діяльності, зрозуміти систему норм і
правив, існуючих на факультеті і в його навчальній групі, розробити свою
систему цінностей по відношенню до навчання, майбутньої роботи, викладачів.

Поступово вплив чинників першої групи слабшає, і
вирішальну роль починають грати чинники другої групи. До них можна віднести:
організацію навчального процесу, рівень викладання, тип взаємостосунків
викладача і студента і т.п.

 Вся сукупність
сучасних студентів досить явно розділяється на три групи.

Першу складають студенти, орієнтовані на освіту як на
професію. В цій групі найбільше число студентів, для яких інтерес до майбутньої
роботи, бажання реалізувати себе в ній — найголовніше. Лише вони відзначили
схильність продовжувати свою освіту в аспірантурі. В цій групі біля третини
всіх студентів.

Другу групу складають студенти, орієнтовані на бізнес.
Для них освіта виступає як інструменту для того, щоб надалі спробувати створити
власну справу, зайнятися торгівлею і т.п. Вони розуміють, що з часом і ця сфера
вимагатиме наявність освіти, але до своєї професії вони відносяться менш
зацікавлено, ніж перша група.

Третю групу складають студенти, яких, з одного боку,
можна назвати «ті, що ще не визначилися», з іншого — заклопотаними різними
проблемами особистого, побутового характеру. На перший план у них виходять
побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми. Вони не можуть вибрати свій
шлях, для них освіта і професія не представляють такого інтересу, як у перших
двох груп. Можливо, самовизначення студентів даної групи відбудеться пізніше,
але можна припустити, що в ту групу потрапили люди, для яких процес
самовизначення, вибору шляху, цілеспрямованості нехарактерний.

Існують якісні відмінності, зокрема, результати
аналізу статистичних даних показують, що у «комерційних» студентів більш
яскраво виразимий прагнення до досягнення успіху в сфері бізнесу, у зв'язку з
чим вони вище, ніж «бюджетні» студенти, оцінюють значущість хорошої освіти,
професійної підготовки, вільного володіння іноземними мовами, духовно і
культурно багатого життя.

Виявилися відмінності в структурі мотивації отримання
вищої освіти у порівнюваних груп студентів: «бюджетні» студенти в цілому
виказали більш традиційні установки — отримати диплом, набути професію, вести
наукові дослідження, пожити студентським життям, тоді як у «комерційних»
студентів домінує прагнення добитися матеріального благополуччя, вільно
оволодіти іноземними мовами, стати культурною людиною, отримати можливість
навчання, роботи за межею, освоїти теорію і практику підприємництва, добитися
пошани в крузі знайомих, продовжити сімейну традицію.

Контингент «комерційних» студентів в більшості своїй
представлений випускниками середніх шкіл, хоча серед них дещо більше осіб, що
мають досвід трудової діяльності в сферах народного господарства, чим серед
«бюджетників». По числу вузівських «відмінників» вони поступаються «бюджетним»
студентам.

Слід виділити дещо більше типів сучасних студентів,
чим простий розподіл на «бюджетних» і «комерційних», причому ці типи
зустрічаються і в тій і в інший з описаних груп.

Перший тип умовно можна назвати «підприємцем». Цей
студент віддає перевагу досягненню успіху в сфері бізнесу, дістає вищу освіту
для того, щоб освоїти теорію і практику підприємництва, швидко просуватися по
службі, займатися керівною, організаторською діяльністю, він упевнений в
правильності вибору спеціальності, навчання, відповідності йому своїх
здібностей, але в той же час він більш критичний до свого навчального закладу,
розміру заробітної платні, умовам праці, перспективи службової кар'єри, не
побоюється безробіття, у нього більш розвинуті (по самооцінці) такі актуальні
особові якості, як індивідуалізм, професіоналізм, заповзятливість,
самостійність здатність міняти погляди при зміні обставин, швидке
пристосовування і в нові умови

Другий тип з тією ж часткою умовності називають
«емігрант». Вища освіта «емігранти» в більшій мірі одержують для того, щоб
вільно оволодіти іноземними мовою, отримати можливість навчання, роботи за
межею. Вони упевнені в правильності власного вибору спеціальності і у
відповідності йому своїх здібностей, а також в можливості вузу дати їм
підготовку на необхідному рівні. У них добре розвинуті (по самооцінці)
індивідуалізм, життєвий оптимізм легка пристосовуємість в нових умовах.

Обом цим типам протистоїть «традиціоналіст». Він цінує
хорошу освіту, професійну підготовку, дістає вищу освіту для того, щоб отримати
диплом, вести наукові дослідження, менш критичний по відношенню до вузу, гірше
знає реалії подальшої професійної діяльності, більше побоюється безробіття, у
нього сильно розвинуті професіоналізм і працездатність, менш – заповзятливість,
здатність ризикувати, міняти погляди при зміні обставин, уживатися в нових
умови, життєвий оптимізм.

Можна виділити три основні типи діяльності і поведінки
студентів у сфері навчання і пізнання:

 1 тип особи
відрізняється комплексним підходом до цілей і задач навчання у вузі. Інтереси
студентів зосереджуються на більш широкій області знань, ніж передбачено програмою,
соціальна активність студентів виявляється у всьому різноманітті форм життя
вузу. Цей тип діяльності орієнтований на широку спеціалізацію, на різносторонню
професійну підготовку.

2 тип особи відрізняється чіткою орієнтацією на вузьку
спеціалізацію. І тут пізнавальна діяльність студентів виходить за рамки
навчальної програми. Проте якщо першому типу поведінки властиве переживання
програми, так би мовити, вшир, то в даному випадку цей вихід здійснюється
углиб.

3 тип пізнавальної діяльності студентів зорієнтована
на засвоєння знань і придбання навиків лише у межах навчальної програми. Цей
тип діяльності —найменше творчий, найменше активний.

Ряд дослідників виділяють п'ять груп студентів по
відношенню до навчання:

До 1 групи відносяться студенти, які прагнуть
оволодіти званнями, методами самостійної роботи, набути професійні уміння і
навички, шукають способи раціоналізації навчальної діяльності. Навчальна
діяльність для них — необхідний шлях до хорошого оволодіння вибраною професією.
Вони відмінно вчаться з всіх предметів навчального циклу. Інтереси цих
студентів зачіпають широке коло знань, більш ширше, ніж передбачено програмою.
Вони активні у всіх сферах навчальної діяльності.

До 2 групи відносяться студенти, які прагнуть
оволодіти знаннями у всіх сферах навчальної діяльності. Для цієї групи
характерне захоплення багатьма видами діяльності, але їм швидко набридає
глибоко вникати в суть тих або інших предметів і учбових дисциплін. Вони не
докладають багато зусиль на конкретні справи. Як правило, добре вчаться, але
одержують інколи незадовільні оцінки з предметів, які їх не цікавлять.

До 3 групи відносяться студенти, які виявляють
зацікавленість тільки до своєї професії. Надбання знань і вся їх діяльність
обмежується вузькопрофесійними рамками. Для цієї групи студентів характерне
цілеспрямоване, вибіркове придбання знань, і лише необхідних (на їх думку) для
майбутньої професійної діяльності. Вони багато читають додаткової літератури,
глибоко вивчають спеціальну літературу, добре і відмінно вчаться по предметах,
пов'язаних з своєю спеціальністю; в той же час не виявляють належну цікавість
до суміжних наук і дисциплін навчального плану.

До 4 групи відносяться студенти, які непогано вчаться,
але до навчальної програми відносяться вибірково, виявляють інтерес тільки до
тих предметів, які їм подобаються. Вони несистематично відвідують заняття,
часто пропускають лекції, семінарські і практичні заняття, не виявляють
цікавість до яких-небудь видів навчальної діяльності і дисциплінам навчального
плану, оскільки їх професійні інтереси ще не сформовані.

До 5 групи відносяться ледарі, які до навчання
відносяться байдуже, постійно пропускають заняття, мають «хвости», їм
допомагають товариші, і часто вони дотягують до диплома.

Серед „відмінників” можна виділити лише три підтипи:
«різносторонній», «професіонал», «універсал». Найбільш поширений серед
відмінників перший підтип. Це студент допитливий, ініціативний, з широким
світоглядом. Він вивчає не тільки першоджерела, рекомендовані навчальними
програмами, але систематично читає додаткову літературу. Мотивом діяльності
даної категорії відмінників, як правило, служить нестримне прагнення, до
пізнання, їм подобається сам процес пізнавання нового, незвіданого, рішення
складних задач.

Відмінники, що орієнтується на професію, концентрують
свою увагу головним чином на профілюючих предметах, освоюючи загальноосвітні
предмети більш поверхнево, хоча і прагнуть не опускатися нижче «5». Виділяють
«вузького» відмінника, вивчаючого програмний матеріал тільки в об'ємі лекцій,
підручника і обов'язкових першоджерел. Як правило, до останнього варіанту
відносяться студенти з середніми здібностями, але з сильно розвинутим почуттям
обов'язку. Такі студенти нерідко дуже добре усвідомлюють значення
різносторонніх знань для повноцінної професійної діяльності, але їм просто не
вистачає часу для того, щоб вивчати ще щось понад програму. Серед «вузьких»
відмінників можуть зустрітися іноді і такі студенти, навчально-пізнавальна
діяльність яких стимулюється егоїстичними інтересами (самоутвердження, кар'єра).
До категорії відмінників-універсалів відносяться студенти, які поєднують
позитивні сторони «різностороннього» і «професіонала». На жаль, таких
студентів, які відрізняються величезною працьовитістю і разом з тим виключно
обдарованих, талановитих, з блискучими природними здібностями (в першу чергу з
відмінною пам'яттю), зустрічається не так вже багато.

Серед «хорошистів» можна виділити два підтипи: 1)
студенти з гарними здібностями, але недостатньо працелюбні. В більшості
випадків вони вчаться нерівно, з профілюючих предметів у них можуть бути і
відмінні оцінки, тоді як у загальноосвітніх іноді навіть «три»; 2) студенти з
середніми, здібностями, але з великою працьовитістю. Як правило, вони вчаться
рівно по всіх предметах. Представники цього підтипу старанно записують всі
лекції, але нерідко відповідають користуючись конспектом, підручником.

Залежно від успішності серед трієчників можна виділити
декілька підтипів: 1) ті першокурсники, що не адаптувалися до специфічних умов
вузівського навчання. Практика показує, що продумана система роботи по
пристосовуванню першокурсників ще тільки складається, цей процес часто протікає
стихійно, курс «Введення в спеціальність» проходить стадію становлення; 2) ті,
які не здатні до сприйняття якості або логіки викладу пропонованого матеріалу.
Ключі допомоги таким студентам в руках кафедр і викладачів — застосування
наукової організація навчального процесу, вдосконалення якості викладання,
здійснення індивідуального підходу до навчання і т. д.; 3) ті студенти, які
припустилися помилки у виборі професії, що примушує думати про поліпшення
роботи по профорієнтації школярів і відборі вступаючих до вузів; 4) ті, хто
несумлінно відноситься до навчання. Як правило, це студенти, представляють свою
майбутню діяльність легкою і безтурботною, яка не вимагає особливих знань і
умінь.