2.2. Формування та поглиблення знань учнів про сленг у процесі вивчення курсу української мови в школі (продовження) - Магістерська - Курсові, дипломні та магістерські - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Курсові, дипломні та магістерські » Магістерська

2.2. Формування та поглиблення знань учнів про сленг у процесі вивчення курсу української мови в школі (продовження)

Минуле десятиріччя стало початком численних суттєвих змін у мовній сфері нашої держави. Це стало поштовхом до особливого активного оновлення лексики, що переважно відбувається за рахунок творення слів із наявних у мові елементів для позначення нових реалій дійсності. Ці процеси творення нових слів „зумовлені як внутрішньомовними, так і зокрема екстралінгвістичними чинниками, серед яких можна виділити процес глобалізації,  зміну парадигми сприйняття соціальної дійсності, виникнення нових реалій життя і необхідність їх називати відповідними номінаціями” [43 с.23]. Особливий інтерес становить дослідження нових слів на матеріалів текстів художньої літератури, в яких відображаються різноманітні грані нашої реальності шляхом особливого мовного оформлення, що сприяє досягненню стилістичної експресивності, залученню читача до співпереживання та до активного мислення. Сленг допомагає краще описати реалії сучасного світу.

Щоб показати цінність таких творів, ми провели стилістичний експеримент. У запропонованому уривку із роману жахів Ю.Андруховича „Московіада” попросили старшокласників замінити сленг на узуальну (звичайну) лексику, і прослідкувати, як зміниться текст: „Дякую, але це не так, – вклонився доповідач, – нашої героїчної історії, депортація є пречудовим засобом на будь‑які національні проблеми. Головне переселити чукчів в Араратську долину, а молдаван на Землю Франца‑Йосифа, хоч природніше на ній почувалися б австрійці. Крім того, пропонується здійснити кілька безпосередніх обмінів місцями компактного прожинання: литовців із в’єтнамцями, швейцарців із китайцями, а угорців з уйгурами. Всіляко підтримуючи ідеї великого переселення, ми досягнемо виведення цілком нових і химерних націй та народностей з настільки покрученими назвами, що вони самі будуть їх соромитися: росіяків, укралійців, карело‑мінгрелів, чербословатів, румунголів, нідербайджанців, швеків, гредів, французбеків, білошвабів, курдифранків, жиздоболів та карпатських русині.”. У ході дискусії ми прийшли до висновку, що подібні новотвори мають яскраве стилістичне забарвлення, часто допомагають автору висловлювати свою суб’єктивно-іронічну оцінку, сприяють посиленню емоційного впливу на читача. Новотвори-сленги в Ю.Андруховича використовуються для створення специфічного стилю письма, самобутності художнього твору. Отже, при заміні їх на звичайну лексику втрачається естетична цінність художнього твору. 

На нашу думку, такий вид вправ доцільно використовувати і на уроках української літератури під час аналізу мови художнього твору. Наприклад, для учнів цікаво буде проаналізувати лексику арго, просторіччя, тарабарщину в поемі І. Котляревського „Енеїда”, роль арго в творі І. Франка „На дні”, сленг у творчості сучасних українських прозаїків, поетів та драматургів, які вивчаються в школі. 

Такий експеримент можна провести і з піснею, наприклад, ми використали текст музичного твору гурту „Тартак”, який дуже популярний серед молоді, „Іди тусуйся”:

Спокій прийшов, тиша настала,

Та в серці моєму шкребуться коти.

Я відчуваю – мені цього мало...

Ліг на канапі – тупо втикаю...

Футбол не дивлюсь, газет не читаю –

Просто чекаю... Я просто чекаю

Точно таку, як ти!

А ти тусуйся!

Мені остогидло

Чути твоє постійне ниття!

А ти тусуйся!

Мені ти набридла!

Я хочу пожити нормальним життям!

Іди тусуйся!

Ми прийшли до висновку, що слова та вирази тупо втикаю, тусуйся допомагають яскравіше розкрити ідейно-тематичний зміст пісні, ілюструють молодіжну субкультуру і передають настрій твору.

Для нашого часу характерним є різке розширення сфер спілкування людей, збільшення значення усного мовлення, знеособлення спілкування; зростає частка спілкування за допомогою сучасного зв’язку (мобільний телефон, Інтернет і подібне), тобто спілкування все більше починає носити віртуальний характер. Учні шкіл більше часу починають проводити за комп’ютерами, а як зазначалося вище, таке спілкування вибудовує власну субмову, яка накладає свій відбиток і на процес комунікації в повсякденному житті. Оскільки мова віртуального світу – це передусім сленг, то необхідно, на наш погляд, звертати увагу на формування лінгвокомунікативної компетентності учнів, ураховуючи і цю специфіку.

Наступна запропонована нами вправа покликана сформувати в учнів уміння класифікувати соціальні діалекти, навички аналізу, вміння правильно, стилістично доцільно використовувати слова та вирази.

Випішіть із тексту соціолекти, класифікуйте їх та доберіть літературні слова-відповідники. Проаналізуйте мовлення. Поясніть доцільність використання сленгу в тексті.

Усі хлопці козли. Так, саме так. Ф-ф-фчора прийшла я до хати, а він з бабою горілку п’є, ну я і почала кричати: убийсяобстінку. Він мну втішає, каже: „Тихше-тихше, у сусідки горе, чоловік пішов до іншої”. Я ж почала кричати:Васько, замов у китайського Діда Мороза ще одну башку, вона тобі знадобиться!”.І почалась у нас гульня. Сусідка уперлась у нашу „культурну” розмову і почала мене вчити: „Сходи провітрись, харе кричати”. А я їй у відповідь: „Шістка бомжацька!”. І, виганяючи обох з хати, додала: „Вбийтесь апстінку, пішли звідси”.

(Із переписки в чаті).

Учні зробили висновок, що текст занадто перенасичений сленгом, значно відрізняється від повсякденного спілкування, що така система спілкування негативно впливає на загальну культуру мовлення. Необхідно додати, що учні, котрі спілкуються в Інтернет-середовищі, почали розповідати про те, що їхній словниковий запас збіднюється при такій комунікації. Тому ми запропонували їм зібрати сленгові слова та вирази, котрі вживаються у віртуальному середовищі, укласти словник та підібрати літературні відповідники до них, пояснити значення. Результатом роботи став „Короткий словник специфічної лексики чату та форуму” [Додаток М].

Наступне завдання, яке можна запропонувати – це класифікація учнями зібраних джерел учнівського сленгу за виокремленими нижче параметрами (за частиномовною приналежністю, за способом утворення, за місцем функціонування). Візьмемо для прикладу класифікацію за частинами мови (в дужках слід указати літературні відповідники (синоніми) до поданих сленгів): іменники (шпора – шпаргалка (незаконна допомога на іспиті чи контрольній роботі у вигляді тексту, написаного дрібним почерком; труба – мобільний телефон; хавчик – їжа),  дієслово (заникати – заховати щось; похавати – поїсти), прикметники (безпонтовий – нецікавий; прикольний – цікавий, смішний), прислівники (прикольно – весело; суперово – добре), вигуки та звуконаслідувальні слова (хай! – привіт!; покеда! – прощай!; бб – до побачення), фразеологічні звороти (фільтруй базар – слідкуй за мовою).

Підводячи підсумки заняття, обов’язково необхідно наголосити на небажаності уживання сленгу в мовленні, щоб не стати сучасними Еллочками Людоїдками із фільму „Дванадцять стільців”, котра висловлювала свої думки тридцятьма словами.

На уроках мови необхідно враховувати і регіональний компонент уживання лексики обмеженого соціального вжитку. А також місцевого сленгу. Наприклад,  на уроці учні повинні були назвати слова та вирази, котрі відображають реалії їхньої частини міста. Такими словами виявилися сленги п’яна книга (на позначення одного із магазинів), інкубайнер та інкубатор (позначення школи інтернату-ліцею). Після цього ми намагалися з’ясувати, звідки походить ця назва, звертаючись до історії тих місць, про які йшлося. Таким чином не тільки формувався інтерес до вивчення мови, а й до історії власного міста. 

Щоб поглибити знання учнів із лексикології засобами сленгу, можна вдатися і до підготовки рефератів (у старшій школі) та повідомлень (у основній школі). Наприклад, одним із завдань додому було проаналізувати мову ЗМІ, з’ясувати, яку роль відіграє сленг для розкриття ідейно-тематичного змісту статей журналів, газет, у телевізійних новинах. Чи доцільно звертатися до такого способу мовлення?

Таку ж роботу можна проводити на уроках розвитку зв’язного мовлення при вивченні стилів. Подається текст із журналу. Ставиться завдання з’ясувати жанр тексту, стиль, особливості мови, яка лексика домінує, чи доцільно автор використовує слова?

Фокусуватися в дискурсі конвенційної трансляції та мобільної перцепції на евентуальних лейбелах прагматичної екзистенції і нефункційних субститутах ноу-хау хепіендової футуристики – аналог суїциду на старті. Альтернатива – драйв у тренді. Концентруймося на тотальному консенсусі щодо формату тренінгу просунутої генерації лідерів. Щоб мати з гарантією реальний дилінг, треба зафондувати драстичний моніторинг і релевантний консалтинг дистриб’юторів, імплементувати трансформацію менталітету через мас-медіа і шоу-бізнес, поюзати для піар-акцій кліпи, музик-фести, інет-клаби, таблоїди, рейтингових спічрайтерів, блокбастерних секс-бомб, дайджести віртуальних блоків, пакети тестів для аплікантів на гранти[90].

Учні роблять висновок, що такий текст занадто перенасичений неологізмами, жаргонізмами та професіоналізмами, а тому дуже важкий для сприймання і не передасть основної думки читачу. 

Також можна провести уроки, застосовуючи елементи бінарної технології.  Наприклад, учням можна дати текст англійською мовою, який містив би молодіжний сленг. Поруч із текстом англійською мовою подаємо транскрипцію стандартною англійською мовою та переклад українською (у профільному класі учні можуть самостійно перекласти). З’ясовуємо, яка роль сленгу в тексті, чи є в українській мові такі ж самі сленги? Якщо є, то як вони могли утворитися: чи не є вони запозиченнями з англійської?

Такий урок створює нові можливості для формування в учнів системи знань, допомагає уявити взаємозв’язок предметів і таким чином підвищити рівень своїх знань із лексикології української та англійської мови. Бінарні уроки вимагають активної діяльності кожного учня. Таке поєднання предметів розширює кругозір і культуру мовлення  учнів (тексти творів бралися із випусків газети „Digest” [132-135]).

Ще однією цікавою вправою, на наш погляд, є гронування. Вчитель наводить слово, з яким необхідно утворити асоціативне гніздо, наприклад:

Чувак – кепка, козел, Саня, баран.

Несподіваним було для нас було те, що 5 осіб назвали слово мудак.  Ми намагалися з’ясувати причини цієї асоціації, однак так і не вдалося остаточно дійти до якогось висновку. Зрозуміло, що підґрунтя є соціологічним, адже у молоді під впливом суспільства формується певний світогляд. Ця проблема потребує, на нашу думку, подальшого наукового вивчення.

Розгляд на уроках української мови та літератури особливостей уживання та функціонування сленгу в художніх текстах, у молодіжному спілкуванні, у назвах місцевих реалій сприяє розвитку чуття слова, реалізації внутрішньопредметних, міжпредметних зв’язків курсів української мови та літератури, стилістики, історії, духовному зростанню, розвитку їх творчих здібностей і формуванню лінгвокомунікативної компетентності. Кількісно-часова обмеженість проведених нами уроків мови не давала можливості цілісно охопити всі теми та типи занять із мови. Розширенню і поглибленню знань із лексикології української мови, подальшому формуванню лінгвокомунікативної компетентності школярів сприятиме  пошуково-дослідна діяльність учнів та впровадження системи факультативних занять.

         Таким чином, вивчення сленгу будь-яким методом, використання найрізноманітніших засобів, форм  роботи буде високоефективним і даватиме потрібний результат тоді, коли процес навчання буде правильно організованим і двостороннім. Особливо ефективними виявляються методи, котрі  враховують не тільки властиво лінгвістичні правила й рекомендації, але й різного роду „зовнішні” фактори. Такими в першу чергу постають стилістичний експеримент та дискурсивний аналіз.

Категорія: Магістерська | Додав: damar (27.07.2008) | Автор: damar E W
Переглядів: 3085 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]