ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 - Магістерська - Курсові, дипломні та магістерські - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Курсові, дипломні та магістерські » Магістерська

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Проаналізувавши систему роботи з формування лінгвокомунікативної компетентності учнів засобами сленгу, з’ясувавши рівень знань школярів із лексикології, зокрема вчення про соціальні діалекти та сленг, запропонувавши свої форми і методи роботи з формування відповідних знань і умінь, можемо зробити наступні висновки:

1)           з метою перевірки гіпотези, суть якої полягала у тому, що формування лінгвокомунікативної компетентності учнів буде ефективним за умови системного підходу до роботи, зокрема під час вивчення лексикології, оптимального добору форм і методів роботи над сленгом як складовою української лексикології та широкого ознайомлення учнів із сленгом як соціокультурним явищем, було розроблено методику проведення формувального експерименту, котрий здійснено у відповідністю з нею.

2)           Дослідження показало, що ефективність реалізації наведеного комплексу форм і методів забезпечується за умов вироблення в учнів орієнтації не тільки на репродуктивні завдання, а й на завдання творчого характеру; науково-обґрунтованого відбору зразків художніх творів та текстів для аналізу в навчально-виховному процесі та їх цілеспрямованого впливу на свідомість, почуття, волю і поведінку учнів; збільшення питомої ваги виучуваного матеріалу у курсі української мови; розширення діапазону організаційних форм навчально-пізнавальної, пошуково-дослідницької діяльності учнів із вивчення сленгу, зокрема міського. Під час контрольного зрізу для учнів, в основному, були характерними правильні відповіді на поставлені питання, ними були продемонстровані глибокі знання із лексикології української мови, лексикографії, морфології, а пізніше і риторики (для учнів 10-х  класів), розширився комплекс знань із літературознавства та сформувалась зацікавленість історією міста. Дослідження учнівських груп при констатувальному експерименті, де підготовка здійснювалася на основі традиційних підходів та недостатньої уваги до сленгу української мови, виявило, що наявні в них знання щодо лексикології української мови не були системними та відповідали середньому рівню.

3)           Уроки лексикології, згідно чинних програм, подаються у шостому та у десятих класах. Це дає підставу говорити про важливість методичної підготовки вчителя, його педагогічної майстерності і необхідності систематичної роботи з розширення знань учнів із лексикології, зокрема вчення про сленг, протягом усього шкільного курсу вивчення мови.

4)           У зв’язку зі специфікою семантичних, у першу чергу етимологічних та стилістичних, ознак методика роботи з формування лінгвокомунікативної компетентності засобами сленгу повинна характеризуватися чіткістю, логічністю, комплексним підходом, а також урахуванням сленгу як явища, котре має психологічне та соціологічне підґрунтя.

5)           Пропонуємо роботу зі сленгами на текстовій основі, що дає змогу поєднати навчальну і виховну роботу  з одного боку, а з другого боку – дає можливість вивчати мову у системі з літературою, стилістикою.

6)           Словникова робота поєднується із вправами на формування і поглиблення знань зі словотвору, морфології, синтаксису, орфографічних умінь та навичок.

7)           Розвиток зв’язного мовлення у дослідженні розглядається як невід’ємна частина роботи із сленгом і її логічне продовження.

8)           Вікові та індивідуальні особливості учнів як середніх, так і старших класів, а також потреба в змінах діяльності обумовили необхідність диференційних та індивідуальних видів роботи, які запропоновані нами в дослідженні.

9)           Готуючись до уроку, на якому відбувається вивчення певного мовного явища з використанням сленгу,  необхідно:

- забезпечити емоційне сприймання та глибоке розуміння учнями матеріалу, який вивчається, поглиблюється та систематизується;

- підібрати матеріал, який би мав значний художній та виховний потенціал, серйозне наукове підґрунтя;

- продумати методи і прийоми навчання, характер завдань і видів роботи, доцільність використання наочності.

10) Виховні заходи, котрі впливають на формування лінгвокомунікативної компетентності учнів, мають бути логічним продовженням урочної роботи. Це зумовило необхідність розробки позакласного заходу відповідної тематики.

11) Аналіз результатів кінцевого опитування учнів дав змогу пересвідчитися у подальшому зростанні рівня їхніх знань із української мови та лексикології зокрема. Отже, розроблена нами методика виявилася достатньо ефективною.

Категорія: Магістерська | Додав: damar (27.07.2008) | Автор: damar E W
Переглядів: 2575 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]