Другорядні члени речення: обставина - Сучасна українська мова - Українська мова - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Українська мова » Сучасна українська мова

Другорядні члени речення: обставина

Обставина

(другорядний член речення, що характеризує дію, процес, стан, ознаку чи вказує на умови, за яких вони відбуваються)

Різновид обставини

Питання

Засіб вираження

Приклад

способу дії

як? яким способом?

якісно-означальні прислівники

Уперто, жалібно тяглася нота скарги у темряві. Цієї ночі-уночі ми тихо говорили. Три мотоцикли з колясками, вишукавшись у колону, повільно рухалися бік Дніпра.

означальні прислівники способу дії

Пасуться тіні вимерлих тарпанів, навшпиньках ходять сутінки і сни. Теплий і вільний степовий вітерець прожогом вишмигнув з байраку і вдарив нам зненацька просто в обличчя. Як раптом вибухнуло сонце.

безприйменниковий іменник в О.в. із загальним порівняльним значенням

Із літньої кухні дим бухав хмарою. Де-не-де хвильною стіною здіймався грабовий перелісок з молодим зрубом.

прийменниковий іменник

Дід Овсій вистроїв їх усіх в одну лінію, а сам пішов попереду. Молодь зібралася в окрему купу. Ми школу і лікарню тут складали по цеглині. Дівчина дихала на повні груди.

дієприслівниковий зворот

Вони сиділи нерухомо, карячки, боячись поворухнутись та зачепити шаткий комиш. Вечеряли на кухні, сидячи по обох кінцях стола.

міри і ступеня

якою мірою? наскільки? як часто? як багато? скільки разів? у скільки раз?

прислівники із загальним значенням міри і ступеня

Замфір дуже любив свій виноградник. Прозору склянку вщерть налило вином червоним і хмільним. Весно, весно, яка ти нещадно прекрасна у ці важкі дні війни. Поява Потапчука тут, далеко від міста, була нам надзвичайно приємна.

прийменниково-іменникові конструкції, що вказують на межу інтенсивності дії, ознаки

Юрко червоніє до сліз. Ми обнялися до болю, радісно збуджені вмить.

різними конструкціями, в яких наявні повнозначні копоненти на позначення ваги, розміру, вартості, відстані, періодичності повторення дій та ін.

Щодо землі, то стара Потапчукова мала її всього півморга за три кілометра від села. Втричі більше винограду ми зняли з земель. Більше як два тижні пролежав Сила Жердяга в лазареті в Києві. Я пройшов приморськими стежками з півтисячі кілометрів, не перестаючи захоплюватись баченим навколо.

місця

а) місце локалізації, вияв дії; б)напрям руху; в) шлях руху; г) вихідний пункт руху; д) кінцевий пункт руху

де? куди? звідки?

прислівники місця

Десь у людей дощ іде. Хіба десь далеко над стернею виткнеться зелена мичка, якийсь хутірець або панський маєток. Там, за горами, давно вже день, і сяє сонце, а тут, на дні межигір’я, ще ніч. Додому люди не розходилися: зібралися на цвинтарі, хвилювалися, гули. Зверху почало щось сіятись, чи то дощ, чи то мряка.

прийменниково-іменникові конструкції

Над плавнями чорними пасами повз дим. Метушилися й гомоніли по дворах і серед вулиці величезні зграї горобців. Сестри білять яблуні в саду. Ми йшли до гімназії. Від залізничної колії бігли службовці блокпоста і робітники, що ремонтували насип. Вертаються руські люди з чужої країни. По садках де-не-де сновигали бійці, збираючи гіркі й дрібні черешні. Дорога й далі йшла вздовж Уралу. Впродовж автостради гомонить барвистий ярмарок. І від Дунаю до Дунаю, на верховині, на низу, я назову тебе.

О.в. ім. без прийм.

Іду шляхом, поля й ліси минаю, але життя свого не омину.

часу

а) часу дії; б) початок чи завершеність дії; в) тривалість дії

коли? доки? з якого часу? до якого  часу? з яких пір? до яких пір?

прислівники, іменники без прийм. або з прийм., дієприслівн., дієприсл. звороти, фразеологізми

Щовечора, як зіронька до місця сходить, молодая дівчинонька в садочок виходить. По відході Соломії Остап відчув себе одрізаним од світу, од людей. Вернувшись у хутір, він незабаром розворушив усю околицю й розвеселив її. Кілька годин тому, ще тільки вчора ввечері, ми були просто чуднуваті заповзяті чотирнадцятилітні хлопчаки. Що робить сонце уночі, коли у лісу на плечі тоненька зіронька сидить? І за вечерею, і після вечері вони зрідка перекидалися якимось словом.

причини

чому? через що? з якої причини? на якій підставі?

прислівники причини

Кайдаш спересердя грюкнув дверима. Зопалу я звівся на ноги.

дієприсл. та дієприсл. звороти

Замислившись, Євген не помітив, як підійшов до нього Роман Блаженко. Гнат зрадів, побачивши Настю та сина, і заплакав.  

іменник з прийменником

По рівному спокійному обличчі Наталі від щастя текли сльози. Вмирав нарцис з журби. з кохання. Скільки гине одважних через мене. Внаслідок цього цілі танкові армії захрясли в багнюці невикористані.

мети

для чого? нащо? навіщо? з якою метою?

прислівники мети

Усі вулиці Вербівки ніби навмисно обсаджені вербами.

ім. з прийм.

Мірошника полюбила для потіхи. Бурлаки завернули в я на відпочинок. Мати пішла на город по буряки.  Чогось дівчина по воду до броду не ходить. Бійці скинули з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу.

дієприсл. зворот

Овечата ледве сновигали по траві, шукаючи тіні. Голосов прискорив біг, намагаючись відірватись, віддалитися від надто сильного суперника.

інфінітив

Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море. Виходить дівчина із хати води з криниці набирати.

складений прийм. в ім’я, на честь, з метою + ім. в Р.в.

Тоді я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста з метою його благоустрою.

умови

за якої умови?

іменник з прийменником

Та при такій погоді треба ще подумати про купівлю. Отак жив Чіпка, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах.

дієприсл. зворот

Мелодія, опанувавши душею, загніздившись там, не хутко німіє.

допусту

незважаючи на що? всупереч чому?

іменник з прийменником

А дуб стоїть незламно всім напастям наперекір. Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці. Незважаючи на таку рань, було вже зовсім тепло.

дієприсл. та дієприсл. зворот

Не раз відчувши на собі щем поразок, бійці не зупинялися у боротьбі.

 

Розрізнення обставини

  • обставину можна «розгорнути» однорідним та узагальнювальним або пояснювальним словом:

Степами гомін ходить уночі. (Скрізь: степами, долинами ходить гомін уночі.).

  • обставину (іменник в непрямому відмінку) можна перетворити на підрядне речення:

Вночі земля дубіла від морозу. (Вночі земля дубіла, бо був мороз.).

  • ім. В О.в. можна замінити порівняльним зворотом:

На Славуті пароплави лебедями пропливали. (По Славуті пароплави, як лебеді, пропливали.).

  • ім. + прийм. можна замінити прислівником:
  • Вона з тривогою вдивлялася в його обличчя, наслухаючи, чи він ще дихає. (Вона тривожно вдивлялася в його обличчя).
Категорія: Сучасна українська мова | Додав: damar (21.09.2014)
Переглядів: 2400 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]