Другорядні члени речення: означення - Сучасна українська мова - Українська мова - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Українська мова » Сучасна українська мова

Другорядні члени речення: означення

Означення

(другорядний член речення, що виражає ознаку предмета за властивою йому якістю чи кількісним виявом)

 

узгоджене

(поєднується з означуваним словом підрядним зв’язком узгодження)

неузгоджене

(поєднується з означуваним словом способом керування або прилягання)

  • прикметник всіх лексико-граматичних груп: А з моря вітер дме гарячий, нетерпливий.
  • форма Р.в. керованого іменника: Вікна школи горіли яскравими огнями.
  • субстантивований прикметник: В сірих очах старого світиться радість.
  • іменник у непрямих відмінках із прйменником (насамперед з, у; рідше від, до, без, під, між, на, над, за. по, навкруги, посеред, через та ін.): Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними.
  • дієприкметник: Буває, що усміхнене обличчя незнайомої людини розігріває зачерствіле серце.
  • присвійний займенниками його, її: Його гармата вивернулася майже сторч, і край її був розщеплений, як дерево.
  • займенник прикметникової форми: Ніби хмари облягли наше життя.
  • прислівник (дієприслівник): Вони пішли під кручею шукати стежку вгору. Стрільба лежачи нам здавалась нелегко.
  • порядковий числівник: З кущів підліска линуть перші трелі солов’я.
  • інфінітив: Незабаром прийшов наказ розходитися.
  • кількісні числівники в непрямих відмінках, крім знахідного: За дванадцятьма мостами сивий Дніпро лежить.
  • синтаксично нерозкладне сполучення слів: Уперед біг невеличкий хлопчик літ восьми. Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша.
  • прикметникові та дієприкметникові звороти: Вершини гір, од снігу білі, сліпучо сяють навкруги. Ліворуч, удалині, сіріє могутня гора, облямована чагарниками.
  • фразеологічне сполучення: На бригаді є сліди ремонту на швидку руку.

Не є узгодженими означеннями прикметники та їх еквіваленти, які входять до складу фразеологізму або стійкого синтаксичного словосполучення: ахіллесова п’ята, злий геній, лебедина пісня, драконівські закони, талановиті музики, Кривий Ріг, Новий Буг, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, мовний апарат тощо

І при безприйменникових, і при прийменникових неузгоджених означеннях можуть уживатися узгоджені означення: Люблю хати древлянського Полісся. Нарешті вийшов один у пальті з піднятим коміром.

 

Щоб розмежувати неузгоджене означення і додаток необхідно  скористатися синонімічним перетворенням:

замінити неузгоджене означення узгодженим (книга батькабатькова книга, сік берези – березовий сік);

перетворити неузгоджене означення в підмет, а означуване слово в присудок: шум лісуліс шумить, радість батькабатько радіє)

Категорія: Сучасна українська мова | Додав: damar (18.09.2014)
Переглядів: 508 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]