Головні члени речення: підмет - Сучасна українська мова - Українська мова - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Українська мова » Сучасна українська мова

Головні члени речення: підмет

Підмет

(головний член двоскладного речення, який, указуючи на носія ознаки, перебуває в предикативному зв’язку з іншим головним членом речення (присудком);

підмет називає предмет, про який стверджується або заперечується в реченні, і відповідає на питання хто? що?)

 

Простий підмет

№ п/п

Засіб вираження

Приклад

1

іменник у Н.в.

Рибалки вечеряли коло багаття.

2

займенник

Я люблю ліси. Хто одважиться в північ на море своє хибне човенце зіпхнути? На ранок справді почався «сабантуй», який уже й не замовкав до самого вечора.

* відносні займенники хто, що, який, котрий нерідко вживаються в складнопідрядних реченнях, приєднують підрядну частину до головної;

* слово що лише тоді виступає підметом, якщо його можна замінити займенником який або підставити замість нього іменник з головного речення:

 

Ми працю любимо, що (яка) в творчість перейшла, і музику палку, що (яка) ніжно серце тисне.

Історія народів учить, що та держава велична, в якій велична мала людина. (що замінити не можемо, але можемо опустити: Історія народів учить: та держава велична, в якій велична мала людина.).

3

субстантивоване слово (прикметник, дієприкметник, числівник, прислівник)

Ожило в душі незабутнє. Визволені не можуть забути своїх визволителів. Один служив у армії, другий працював у Києві. «В кожнім серці» є сьогодні, вчора й завтра.  Не дивись їм грізно в очі (що?) «завтра». (можемо, наприклад, замінити на займенник: ти не дивись їм грізно в очі)

4

прийменниково-іменникова форма в непрямому відмінку:

Минуло близько години.

5

службовим словом (прийменник, частка, сполучник),  вигук, особові форми дієслова

Тільки «так» чи «ні», «за»  чи «проти» мало сьогодні сенс. Дорогою мов із-під землі донеслося до нього Грицькове «ку-ку». Ото твоє «хочу» і «можу» повинні узгоджуватися.

6

лексичне сполучення слів

Аркадій Троян – один з найкращих учнів: допитливий, дотепний. Хвилею зеленою здіймається навесні Батийова гораПерше вересня – день знань.

7

фразеологізм

Пуста голова – баранові рідня. Під осінь бабине вже літо пливе на білих парусах.

8

підмет, ускладнений повторюванням тієї самої форми, частками. займенниковими формами в ролі підсилювальних часток

Був день як день. Всі четверо ствердно хитнули йому головами.

9

Простий інфінітивний підмет

Працювати – це його покликання, його мета. Писати вірші – жить не просто.

 

Складений підмет

(лексико-семантичне поєднання двох чи більше повнозначних слів, які можуть бути доповнені службовим словом (словами);

такі підмети є синтаксично неподільним словосполученням, головне слово яких обов’язково вимагає залежної словоформи)

№ п/п

Засіб вираження

Приклад

1

числівник в Н. в. + іменник

Мільйони зір повільним бігом пливуть над нами, мов річки.  Багато вітрів прошуміло над головою.

2

сполучення слів, головним компонентом якого є відчислівниковий іменник або іменник зі значенням міри. кількості

Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого простору. Гурт хлопців підійшов до столу. А над усім у чорному небі кружляла зграя сполоханих птахів.

3

займенник або числівник в Н.в. + іменник або субстантивоване слово в Р.в. з прийменником з

Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від смерті! Один із школярів підвівся. Але дехто з учнів викликав у нього глибоке занепокоєння. Родини зо три там були козацькі.

4

іменник (займенник, субстантивоване слово) в Н.в. + іменник (займенник, субстантивоване слово) в О.в. з прийменником з

Ми з Яшком у себе теж посадили шовковицю. Юра з Сьомкою зриваються і біжать.

* за соціативного (сумісного) підмета ознака, виражена присудком, стосується обох компонентів підмета однаковою мірою

* якщо присудок уживається в однині, то частіше підметом є слово в Н.в. (пи цьому необхідно зважати на контекст)

Мати з дитинкою ішли вулицею. (мати і дитина ішли)

Мати з дитинкою ішла вулицею. (дитинка самостійно не пересувалася)

Я з ним товаришував. (Я товаришував з ким?)

Жив у тій хаті Охрім Поліщук з жінкою. (Охрім Поліщук жив з ким?)

5

неозначуваний займенник + прикметник

Щось нове ожило в мені, сповнило енергією все молодече тіло.

6

іменник початок, середина, кінець, край. кусок, решта, вид, ряд і под. + іменник в Р.в.

Початок дня ховається у світанні. У дворі і під двором була сила народу. Сміху сиплеться срібна злива.

7

поєднання слів, у  яких немає слова в Н.в.

Мало що з закликів доходило до натовпу, та й мало хто з людей дослухався. Їх до десятка зайшло в кабіну. До весни в партизанському загоні нараховувалось біля ста чоловік.

8

складений інфінітивний підмет:

дієслівна зв’язка бути (або інфінітив) + іменник в непрямому відмінку (чи інше іменне слово);

фразеологічні сполучення зі стрижневим словом у формі інфінітива

 

 

Найвище щастя – бути добрим. Стати переможцем, залишитися ним було його давньою мрією.

 

 

Бити байдики – улюблена справа ледарів.

9

Речення у функції слова – предмета думки

«І вражою злою кров’ю волю окропіте» - з динтинства знайомі слова. За непослух забере тебе Той, що в скалі сидить.

10

Метафоричне словосполучення: метафоричне значення має головне слово (у формі Н.в.), яке потребує семантичного конкретизатора (залежне слово у формі Р.в.)

Півень співа, й пливе місяця срібний дзюб. Лишився клубочок болю. Дмитра обдала хвиля радості.

_______________________________________________________________________________

* Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, пробуємо його замінити займенниками він, вона, воно, вони в Н.в.

- Світи нам, день (не можемо замінити), безсмертними вогнями. Світить нам день (він) безсмертними вогнями.

Город (його) було засаджено всякою всячиною. Город (він) був засаджений всякою всячиною.

Категорія: Сучасна українська мова | Додав: damar (14.09.2014)
Переглядів: 4697 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]