Координація присудка з однорідними підметами в числі і роді. Залежить вона від порядку слів, значення сполучників, лексичного значення підмета і присудка. За умови, коли однорідні підмети вживаються у формі множини, то й присудки стоять у формі множини, наприклад: Зацвіли усі діброви, і долини, і луги (М. Стель­мах); Комбати, ад’ютанти і старшини сіли на коней (О. Гончар); Дівчатка і хлопчики не співали, а дзвонили в ніжні польові дзвіночки (Ю. Збанацький).
 Якщо однорідні підмети пов’язані єднальними сполучниками або безсполуч­никово, мають форму однини і є назвами осіб чи уособлених предметів, присудок переважно вживається у множині, наприклад: Раділи і садок, і поле, і долина(Л. Глібов); Осталися сиротами старий батько й мати (Т. Шевченко). Проте деколи препозитивний присудок вживається в однині (а в минулому часі має і форму роду найближчого підмета), наприклад: Посеред хати сидів Семенко й сестра(В. Стефаник).
Препозитивний присудок у реченнях з однорідними підметами в однині і множині вживається в однині або множині залежно від того, яку граматичну форму має най­ближчий до нього підмет, наприклад: Чорніє поле, і гай, і гори (Т. Шевченко); Пішли дощі, пороша, вітер (Леся Українка); В тій пісні чулися гудки заводів і рев машин, і шепоти пшениці (П. Тичина).
Постпозитивні присудки при однорідних підметах, що мають форму однини,вживаються здебільшого в однині, зрідка — в множині, наприклад: Наша воля і правда жива (В. Сосюра); Завод і лан, село і місто злились в єдину пісню чисту (М. Рильський); Цей грім копит і сурм тривожних спів до рицарів луною долетів (М. Бажай).
Якщо однорідні підмети пов’язані зіставно-протиставними, градаційними сполучниками або відповідною інтонацією (без сполучників), то при однорідних підметах в однині присудок теж вживається в однині, наприклад: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний); Не тільки кожен екіпаж, а й кожен танкіст мав свої думки щодо майбутнього маршруту бригади (В. Собко).
При однорідних підметах у формі однини, поєднаних розділовими сполучниками, присудки вживаються в однині й координуються з найближчим однорідним підметом у числі (в минулому часі — і в роді), наприклад: Чи то сором, чи то гнів опанував йогосерце (Панас Мирний); Не то сон, не то забуття склепляло повіки (М. Коцюбин­ський); Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемухи (М. Коцю­бинський); Спросоння не розбереш, чи то людина, чи вітерець, чи місяць золотою ручкою стукає в шибки (М. Стельмах).
Якщо однорідні підмети мають різні форми числа, то присудок вживається в тій формі (в однині чи множині), яку має найближчий підмет, наприклад: Ось засинію на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори (Панас Мирний). Проте використовуються і форми множини, наприклад: То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу (П. Воронько).