Сучасний урок української мови має характеризуватися ефективною організацією роботи учнів.

Сучасним можна назвати той урок, що побудований на засадах розвивального навчання, сприяє розвитку в учнів мислительних операцій, умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення причинно-наслідкових зв`язків та залежностей між різноманітними фактами і явищами, а також виробленню навичок логічного структурування.

Для підвищення ефективності оволодіння учнями теоретичними знаннями, а також для інтенсифікації роботи учнів на уроці використовують узагальнюючі логічні схеми.

Учні, як відомо з досвіду, не надто полюбляють вчити довгі, не завжди логічно побудовані правила. Школярам іноді важко пов`язати правило, викладене в підручнику, з конкретним прикладом, що розглядається. І тому вони з більшим бажанням вивчають матеріал, поданий у вигляді логічної схеми, де викладено основні компоненти і з першого погляду можна знайти те, що цікавить. Крім того, опрацьовувати матеріал за схемою, учень не просто переказує його зміст, а конструює свою відповідь. Отже, розвивається мислення та зв`язне мовлення учня.

Логічні схеми допомагають включити кожного учня в активну діяльність, підвести до формування понять, стійких навичок.

Логічні схеми, що містять головні теоретичні відомості і факти, об`єднують у систему розрізнених понять та явищ і подають їх учням у сконцентрованому вигляді, включаючи в роботу їх образну пам`ять. Це полегшує вивчення і засвоєння матеріалу, вказує шлях до практичного його застосування.

Логічні схеми, або опорні схеми, або просто опори, - це висновки, які народжуються на очах учнів під час пояснення і оформлюються у вигляді таблиць, карток, креслення, малюнка. Це надзвичайно важлива умова у роботі на уроці. Лише так вони допоможуть учителеві ефективніше навчати, а дітям - легше засвоювати навчальний матеріал.

Активна відповідь школярів - це зворотній зв`язок ділового контекту на уроці. В.О.Сухомлинський писав: "Майстерність організації розумової праці учня полягає в тому, щоб дитина уважно слухала вчителя, запам`ятовувала, думала, не помічаючи того, що вона напружує сили, не змушуючи себе уважно слухати вчителя, запам`ятовувати, думати".

Цьому і сприяють схеми - опори.

Коли учень відповідає на запитання вчителя, користуючись схемою, зникає скутість, страх, мовні помилки. Схема стає алгоритмом міркування, доведення, а увага зосереджується не на запам`ятовуванні чи відтворенні вивченого, а на сутності міркування, усвідомленні причинно - наслідкових залежностей і зв`язків. Звичайна наочність оживає, починає говорити. Жоден учень не відчуває себе безпорадним.

Логічні схеми на уроках повинні стати постійним помічником учнів, основою спілкування, імпульсом до активної, зацікавленої праці.

Застосування логічної схеми в навчальній діяльності сприяє розвитку аналітичного і синтетичного мислення учнів. Крім того, зараз майже кожен учитель слідкує за тим, щоб в учнів були окремо відведені зошити для узагальнюючих логічних схем, які даватимуть їм цілісну картину мовної системи у процесі розгядання окремих розрізнених правил, допомагатимуть утримувати в пам`яті логічні зв`язки певного визначення, бо здебільшого такі укрупнення мають характер алгоритму і служать для практичного використання.

Однією з переваг логічної схеми є її динамічність. Матеріал у ній подається поступово, в міру засвоєння його учнями. Це дає змогу не забігати наперед, не вгадувати результати, а бути присутніми при народження граматичного правила і самим творити його. Подібні наочні укрупнення, особливо динамічні, дають змогу створювати в класі атмосферу пошуку й свідомого засвоєння виучуваної теми.

Зразки логічних схем, які містять навчальний матеріал, часто подаються в підручниках.

Такі схеми треба використовувати якнайповніше. Доцільно також використовувати подібні укрупнення і під час проведення спостережень та дослідів над мовним матеріалом.

М.І.Пентилюк стверджувала, що звичайний описовий виклад теоретичного матеріалу, який традиційно подається в підручнику, позбавляє можливості широко варіювати його на різних етапах засвоєння. За логічною схемою можна повторити матеріал на уроці приблизно шість разів, а саме під час: 1) творення логічної схеми; 2) зображення її на дошці; 3) перенесення в зошити; 4) виконання вправ з використанням схеми; 5) зіставлення схеми з матеріалом підручника; 6) підсумки.

Щоб процес поглибленого вивчення української мови був усвідомленим і цікавим, активізував пізнавальну діяльність учнів, логічні схеми повинні охоплювати, по-перше, теоретичний матеріал з мови до однієї теми, до кількох, до всього розділу; по-друге, теоретичний матеріал повинен закріплюватися значною кількістю тренувальних вправ, проблемних питань та завдань для самоперевірки.

Гімназії, ліцеї, школи з поглибленим вивченням української мови ще не мають у достатній кількості друкованих наочних посібників, тому доводиться виготовляти й користуватися саморобними.

У класах з поглибленим вивченням української мови учні самі відчувають, що виготовлення наочних посібників є однією з потреб, а тому вони працюють старанно, із задоволенням.

Учителеві належить вести облік виготовлення логічних схем та розподіляти таке завдання між учнями, виходячи при цьому з вимог чинної програми з української мови, викладання предмета, потреб навчального закладу.

Таким чином, логічні схеми на уроці повинні стати постійним помічником, основою взаємодіючого спілкування, результатом власних пошуків, імпульсом до активної роботи і стимулів в інтересі учнів до предмета.