Характеристика лексики і фразеології

-   лексико-фразеологічний склад тексту за походжен­ням (питома –  запозичена), за сферою функціонування (книжна – розмовна, архаїчна – нова, пасивна – активна);

-    абстрактна – конкретна лексика, причини перева­жання однієї з них;

-   тематичні групи слів;

-   термінологічна лексика і фразеологія.

За походженням: книжна; некнижного характеру.

Акцентування потребують:

- місцеві слова, які номінують різнопланові характе­ристики тогочасних держави, суспільства, побуту, культури та ін.;

-     антропоніміка і топоніміка;

-     глоси;

-     діалектні слова.

Функціональний аспект дослідження увиразнює:

-       розвиток полісемії;

-     визначення „надлишкової синонімічності”, її значен­ня для стилю.

Лексичний склад тексту (лексико-тематичні групи):

1.  Назви, що стосуються людини, її вікових особли­востей, статі.

2.  Назви частин і органів людського тіла й співвід­носних із ними частин і органів тварин.

3.  Фізіологічні відчуття, психічні почуття, характерні їх зовнішні вияви.

4.Лексика, що позначає фізичний стан людини.

5.Лексика на позначення процесу мислення.

6.     Лексика на позначення процесів мовлення і називання.

7.Лексика на означення навколишнього світу і проце­сів, які відбувалися в ньому (крайні межі дії, стану, предметів).

8. Найближче оточення людини. Назви спорідненості і свояцтва.

9.Жива і нежива природа. Тварини.

10.    Процеси людської діяльності. Дії, спрямовані на об’єкт.

11.              Слова на позначення руху суб’єкта і переміщення об’єкта в просторі.

12.                   Продукти людської діяльності.

13.                   Мистецтво, писемність, наука.

Аналіз тексту за вказаними функціональними параметрами передбачає часткові висновки, зроблені на основі лінгвістичних даних окремих мовних рівнів, і сформульованого на цій підставі загального висновку про мовні норми і стилістичну характеристику, роль тексту в культурній історії українського народу.