Застосування укрупнень як стимулу до активної пізнавальної діяльності учня - Статті на педагогічну тематику - Педагогіка - Каталог статей - Наша освіта
Головна » Статті » Педагогіка » Статті на педагогічну тематику

Застосування укрупнень як стимулу до активної пізнавальної діяльності учня

Визначальна роль у формуванні мислячої, діяльної, творчої, національно свідомої особистості належить рідній мові. Тому головними завданнями мовної освіти повинні стати виховання культури, формування інтелекту, а також розвиток повноцінних мовленнєвих здібностей дитини в процесі розв`язання нею життєвих проблем (побутових, виробничих, духовних), формування вмінь розв`язання їх засобами рідної мови.

Сучасний урок української мови за своєю метою, змістом, структурою і методами навчання повинен відповідати найновішим досягненням теорії і практики роботи в школі, бути високоефективним. Урок має формувати в школярів свідоме ставлення до вивчення рідної мови. З цією метою необхідно створювати оптимальні умови для вироблення в учнів комунікативних умінь та навичок, що сприятиме розвитку в учнів мислиннєвих операцій, умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення головного і другорядного. Саме на це (як один із засобів інтенсифікації навчання) спрямоване подання навчального матеріалу за допомогою узагальнюючих таблиць, логічних схем.

Вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами забезпечує потрібну якість знань, їх систематичність. У школярів формуються узагальнені поняття, необхідні у навчанні.

Експериментально доведено доцільність і можливість на півроку раніше завершити теоретичний курс рідної мови за умови використання блокового методу.

Вивчення мови шляхом укрупнення одиниць засвоєння вимагає узагальнення і повторення пройденого впродовж усього періоду навчання, яке повинно проводитися на вищому рівні синтезу й систематизації, з використанням завдань і вправ, що потребують уміння застосовувати набуті знання в різних ситуаціях, особливо в нестандартних. При цьому компактніше будується система знань, спрямованих на зміцнення і подальше вдосконалення комунікативних умінь і навичок учнів.

Проаналізувавши методичні джерела і фахові статті, ми зробили висновок, що працювати за укрупненнями означає дотримуватися своєрідної методики застосування цієї одиниці структурування навчального матеріалу на уроках рідної мови. За основу своїх досліджень ми взяли здобутки і досягнення з цієї теми вчителя української мови і літератури Михайла Девдери, який дав безліч порад із власної практики, із опрацьованої літератури щодо практичного застосування укрупнень на уроках мови.

Найпершим кроком, на його думку, є відмова від шаблону проводити урок за трьома опорними точками: актуалізація - вивчення - закріплення.

Михайло Девдера пропонує методику, в якій теж наявні ці етапи уроку, але не вони визначають структуру уроку. Поясненням цього є твердження про те, що структура стандартного уроку розрахована на примітивну методику механічного "сприймання - запам`ятовування".

Найголовнішим методист визначає знання завдання, яке ставиться перед уроком, та теоретичним матеріалом, поданим методом укрупнення.

Протягом уроку учень має засвоїти пропонований системний блок теорії в повному обсязі і виробити уявлення про якесь граматичне явище так надійно, щоб уже вдома, під час виконання домашнього завдання оперувати ним вільно. Якщо брати у відсотковому співвідношенні, то 80% знань із системного блоку теорії учні мають засвоїти на уроці, і лише 20% вдома.

Цього результату можна досягти, вдавшись до спеціальної методики вивчення теоретичного матеріалу за методом роботи з укрупненням.

Основними положеннями такої методики за Михайлом Девдерою є:

1. Укрупнення має бути цілісно, системно "прокрученим" на уроці не менше 5-ти разів.

2. Кожен наступний виток "прокручування" вибудовується на основі попереднього, відрізняючись від нього вищим ступенем абстрагованості роботи, поступовим доповненням логіко-поняттєвої картини теми інтуїтивно-образним баченням її як певної цілісності.

3. Типова модель "прокручування" включає в себе п`ять етапів: колективний аналіз матеріалу, який починається формулюванням проблеми, а завершується виведенням попередніх висновків і виклад матеріалу вчителем за опорним плакатом, робота учнів з підручниками; взаємоопитування і самостійний емоційно-образний викладач матеріалу укрупнення.

Що ж до колективного аналізу мовного матеріалу, то з одного боку, це начебто добре знайомий кожному з нас аналіз мовного матеріалу, з якого пропонують починати вивчення будь-якої граматичної теми всі методичні посібники. З іншого - тут є своя специфіка.

Процес засвоєння учнем системи понять не є механічним пересаджуванням готового уявлення з голови вчителя чи з підручника в голову учня. Це процес вироблення учнем у навчальній діяльності з якогось первісного матеріалу власного досвіду, необхідного для роботи в межах теми. І лише тоді, коли навчальна діяльність працюватиме саме на обробку наявного в досвіді конкретної особистості матеріалу, вона буде ефективною, особистісно орієнтованою та розвивальною.

Первісним матеріалом власного досвіду є якесь уже вироблене практикою життєдіяльності (саме цьому надається перевага, бо таким чином освоювані знання одразу ж вливаються в канву життєвого досвіду) чи навчання (елементарне використання набутих раніше знань) уявлення, яке своєю смисловою наповненістю і структурою зв`язків подібне до того, що лежить в основі укрупнення.

Практичне застосування укрупнень на уроці веде за собою модернізацію змісту, методів, засобів та форм організації навчальної діяльності учнів. Така перебудова системи освіти спрямована на забезпечення партнерської діяльності вчителя і учнів. При такому підході учень є співавтором уроку, а стратегією вчителя є виявлення його індивідуальних здібностей і нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку.

Для досягнення цієї мети в межах традиційної системи необхідно звернутися до активних методів навчання (дослідження, рольова гра, прес-конференція) та інтерактивних технологій (роботи в парах, малих групах, ротаційних трійках, "карусель", "акваріум" тощо).

Педагогічні технології, в яких домінують групові форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів максимально забезпечують не лише засвоєння матеріалу за укрупненням, але й сприяють інтелектуальному розвитку особистості, її самостійності, гуманності.

Однак, цей вид діяльності не посів належного місця у шкільному процесі, і вчителі лише епізодично вдаються до організації навчання школярів у групах, зокрема й на уроках української мови.

До питань групової навчальної діяльності школярів у різні роки зверталися як науковці, так і вчителі - практики. Різноманітні аспекти активних методів навчання досліджувалися М.В.Виноградовою, В.Дяченком, В.В.Котовим, І.М.Чередовим та іншими вченими.

Використання активних методів навчання веде до взаєморозуміння та взаємодії на уроці, сприяє поліпшенню якості навчально-виховного процесу, підвищує рівень комунікативності учнів, самореалізації і саморозвитку.

Категорія: Статті на педагогічну тематику | Додав: damar (26.08.2012)
Переглядів: 1008 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]