Тільки 26,1% українців не давали хабарів під час вступу та навчання у вищих навчальних закладах. Про це свідчать результати всеукраїнського телефонного опитування "Корупція у вищій школі". Це опитування провів Інститут Горшеніна наприкінці вересня у всіх обласних центрах України, Києві та Севастополі.

За результатами дослідження, 63,5% українцям (з тих, хто сам навчався або чиї діти вчилися у ВНЗ) доводилося дарувати подарунки або платити гроші викладачам або керівництву ВНЗ. При цьому приблизно така ж кількість (63,7%) опитаних розцінюють це як хабар.

У той же час дані червневого опитування Інституту Горшеніна про корупцію в середній школі свідчать про те, що подарунки шкільним вчителям і керівництву вважають хабаром лише 10% українців, а більшість батьків (81,8%) ставиться до цього як до прояву уваги до шкільних педагогів.

Отже, робить висновок інститут Горшеніна, українці лояльно ставляться до необхідності дарувати подарунки, поки їх дитина перебуває в шкільному віці, і досить неоднозначно розцінюють цю же необхідність у контексті ВНЗ.

Експерти звертають увагу на той факт, що дати хабар у ВНЗ для більшості респондентів не є одиничним випадком. Часто це доводиться робити 10,3% українців, а час від часу - 76,1%, і тільки 11,2% це роблять зрідка, іншим було важко відповісти на це питання.

При цьому найчастіше ініціативу дати хабар виявляють самі батьки або студенти (33,1% давали хабар за власною ініціативою, 36,4% - з ініціативи старости або інших представників студентського самоврядування). Приблизно кожний п'ятий хабар (19,3%) дається з ініціативи представників вищого навчального закладу.

У переліку приводів для хабара лідирує вступ до вищого навчального закладу - із цією метою давалося 42,3% хабарів. Далі йдуть успішна здача іспитів і заліків (24,7% і 11,5% відповідно) і загроза відрахування з ВНЗ - 6,7%, інші приводи - 0,8%, іншим 14% опитаних було важко відповісти на це питання.

Коментуючи отримані дані, керівник call-центру Інституту Горшеніна Марина Ткаченко відзначила, що корумпованість вищої школи вказує на те, що "ринкові інтереси й академічні цінності - речі, які погано порівнюються. Корумпованість - це головний негативний ефект комерціалізації ВНЗ, зворотна сторона ринку освіти".

На думку експерта, якщо існують освітні послуги, і вони мають ринкову ціну, чому б не включити в прейскурант лояльність викладача, високі оцінки, диплом і вчений ступінь?

"Відсутність державної політики в сфері освіти, невизначеність правил гри на ринку, конкурентний тиск із боку комерційних ВНЗ призвели до того, що навіть в "старих" університетах та інститутах корупція стала повсякденним елементом і навіть не викликає громадського осуду", - відзначила Ткаченко.

Всеукраїнське телефонне опитування "Корупція у вищій школі" провів Інститут Горшеніна з 22 по 28 вересня 2008 року у всіх обласних центрах України, Києві й Севастополі. Усього, відповідно до випадкової вибірки, були опитані 1000 респондентів у віці 18 і більше років, які самі вчаться або чиї діти вчаться у вищих навчальних закладах на бюджетній основі. Погрішність репрезентативності дослідження не перевищує до 3,2%.