Головна » Статті » Мовознавство » Історія, теорія, методологія |
Віктор Володимирович Виноградов (1895-1969) - Російський мовознавець, учень О.О. Шахматова. - Очолював Інститут мовознавства (1950-1954). - Очолював Інститут російської мови АН СРСР (1958-1968). - Опублікував майже 300 праць із загального мовознавства, історії і сучасного стану російської мови, мови і стилю письменників, стилістики, синтаксису, фразеології. Праці: „Нариси з історії російської літературної мови XVII-XIX ст.” (1934), „Мова Пушкіна” (1935), „Стиль Пушкіна” (1941), „Про основні типи фразеологічних одиниць у російській мові” (1947), „Питання вивчення словосполучень” (1954), „Стилістика. Теорія поетичної мови. Поетика” (1963). - Його дослідження про мову і стиль письменників взято за основу навчальної дисципліни – історії російської літературної мови і стилістики. - Опрацював теорію словосполучення (розмежовував словосполучення і речення), вчення по предикативність, про словотвір, про взаємодію лексичних і граматичних значень. - У граматиці виокремлював граматичне вчення про слово, вчення про словосполучення, про речення, про ССЦ. - Обґрунтував зв’язок словотвору з граматикою і лексикологією. - Виділив словотвір як окрему лінгвістичну дисципліну. - Створив вчення про чотири способи (морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний). - Виділив фразеологію в окрему дисципліну. | |
Переглядів: 2129 | |
Всього коментарів: 0 | |