Віктор Володимирович Виноградов

(1895-1969)

-         Російський мовознавець, учень О.О. Шахматова.

-         Очолював Інститут  мовознавства (1950-1954).

-         Очолював Інститут російської мови АН СРСР (1958-1968).

-         Опублікував майже 300 праць із загального мовознавства, історії і сучасного стану російської мови, мови і стилю письменників, стилістики, синтаксису, фразеології.

Праці: „Нариси з історії російської літературної мови XVII-XIX ст.” (1934), „Мова Пушкіна” (1935), „Стиль Пушкіна” (1941), „Про основні типи фразеологічних одиниць у російській мові” (1947), „Питання вивчення словосполучень” (1954), „Стилістика. Теорія поетичної мови. Поетика” (1963).

-         Його   дослідження про мову і стиль письменників взято за основу навчальної дисципліни – історії російської літературної мови і стилістики.

-         Опрацював теорію словосполучення (розмежовував словосполучення і речення), вчення по предикативність, про словотвір, про взаємодію лексичних і граматичних значень.

-         У граматиці виокремлював граматичне вчення про слово, вчення про словосполучення, про речення, про ССЦ.

-         Обґрунтував зв’язок словотвору з граматикою і лексикологією.

-         Виділив словотвір як окрему лінгвістичну дисципліну.

-         Створив вчення про чотири способи (морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний).

-         Виділив фразеологію в окрему дисципліну.