Головна » Статті » Мовознавство » Історія, теорія, методологія |
Август Шлейхер (1821-1868) -
Німецький
вчений -
Основоположник
натуралізму „Порівняльно-історичні
дослідження” (1848) „Мови Європи в систематичному огляді” (1850) „Морфологія церковнослов’янської мови” (1852) „Про морфологію мови” (1859) „Підручник литовської мови” з хрестоматією і словником (1856-1857) „Німецька мова” (1860) „Теорія Дарвіна і мовознавство” (1863) „Значення мови для природної історії людини” Основні положення: -
Переніс з біології
класифікацію рослин і тварин на класифікацію мов: роду відповідає прамова, виду
– мова певного етносу, підвиду – діалект, різновиду – говірка, особині –
мовлення окремих людей. -
Переніс на мову
закон мінливості видів і закон боротьби за існування. -
Мова – природний
організм. -
Життя мови складається
з 2 періодів: доісторичного та історичного. -
Створив власну
теорію родовідного дерева. -
Сформулював поняття
індоєвропейської прамови. -
Санскрит не є
індоєвропейською прамовою, а найстарішою представницею індоєвропейської родини
мов. -
Розрізняв
мовознавство (природнича наука) і філологію (історична наука). | |
Переглядів: 3040 | |
Всього коментарів: 0 | |