Г

ГАЗЕТА ЛІНГВІСТИЧНА – друковане або рукописне видання з певною періодичністю виходу (щотижня, щомісяця), розраховане на учнів різного віку. Можу бути присвячена одній або кільком темам, мати постійну або змінну назви, здебільшого випускається членами лінгвістичного гуртка.

Словник-довідник української лінгводидактики. Навчальний посібник / Кол. Авторів за ред. М.Пентилюк. – К.: Ленвіт. 2003. – С.33.

ГІПЕРТЕКСТ – 1) особливий метод побудови інформаційних систем, що забезпечує прямий доступ до інформації на підставі логічного зв’язку між її блоками; «) система представлення текстової та мультимедійної інформації у вигляді мережі пов’язаних між собою текстових й інших файлів, яка застосовує нелінійний, асоціативно-фрагментарний і сітковий принципи репрезентації інформації; 3) особливий універсальний інтерфейс, що характеризується високим ступенем інтерактивності.

Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля – К., 2006. – С.86.

ГОВІР - територіальне окреслене діалектне утворення, що має особли­вості у фонетичній системі, морфологічній будові, лексиці тощо і об'єднує у своєму складі групу однотипних говірок. Говори входять до складу наріч, або діалектних груп. Наприклад, середньонаддніпрянські, слобожанські і степові говори входять до складу південно-східного наріччя.

Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С.15.

ГОВІРКА - найменша одиниця територіальної диференціації діалектної мови. Говірка є реальною комунікативною системою, засобом спілкування мешканців одного, рідше кількох населених пунктів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і головн. ред. В.Т.Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2005. – 1728с.

ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ – система протиставлених одна одній однорідних граматичних величин (граматичних форм із однорідними значеннями).

Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. –К., 2002.

ГРАМАТИЧНІ НОРМИ – поділяються на морфологічні (правильне вживання морфем) і синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень, речень).

Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Літера, 2000. – С.6.

ГРАМОТНІСТЬ – певний рівень знань з рідної мови і рівень засвоєння правописних умінь і навичок. Показник загальної організації навчально-виховного процесу в освітньому закладі.

Визначають також грамотність різних галузей культурного розвитку суспільства: музична, політична, технічна тощо.

Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.. 1987.