5. Структура органів управління освітою

1)     Міністерство освіти України: АПН України, її інститути; ВАК України; Вищі заклади освіти ІІІ і ІV рівнів акредитації; Інститути підвищення кваліфікації педпрацівників;

2)     Управління освіти обласної держадміністрації: Інститут післядипломної освіти; Загальноосвітні заклади інтернатного типу; Вищі заклади освіти І і ІІ рівнів акредитації; Обласні станції юних техніків, туристів, натуралістів;

3)     Відділ освіти районної (міської) Держадміністрації: Районний (міський) методичний кабінет; Позашкільні заклади; Загальноосвітні навчально-виховні заклади; Дошкільні заклади

6. Керівництво навчально-виховною роботою школи

Керівництво роботою загальноосвітньої школи здійс­нюють директор, його заступники з навчальної та виховної роботи, помічник директора з господарської частини. їхні права та обов'язки окреслені Положенням про середній за­гальноосвітній навчально-виховний заклад.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівни­ка державного, комунального загальноосвітнього навчаль­ного закладу здійснює відповідний орган управління осві­тою. Посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми влас­ності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше трьох років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, вста­новленому Міністерством освіти і науки України.

Призначення на посаду і звільнення з посади заступни­ків керівника та інших педагогічних працівників держав­ного загальноосвітнього навчального закладу здійснюють відповідні органи управління освітою за поданням керів­ника навчального закладу, комунального — власник за по­годженням з відповідним органом управління освітою.

Директор школи виконує такі обов'язки: забезпечує реалізацію державної освітньої політи­ки, діє від імені навчально-виховного закладу; розпоряджається в установленому порядку шкіль­ним майном і коштами, затверджує за погодженням з ра­дою навчально-виховного закладу кошторис та забезпечує його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в уста­новах банків і є розпорядником кредитів; видає в межах своєї компетенції накази та розпоря­дження, обов'язкові для всіх учасників навчально-вихов­ного процесу; організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу, за дотриман­ня вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умо­ви для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі; за погодженням з радою навчально-виховного закла­ду призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних працівників, помічника з господарської частини; за погодженням з профспілковим комітетом затвер­джує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов'яз­ки працівників навчально-виховного закладу; створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та використання ними ефективних форм і методів навчання та виховання; несе відповідальність за свою діяльність перед учня­ми, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади.

Заступник директора з навчальної роботи організо­вує та контролює процес навчання школярів, їх загально­освітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і пове­дінку; перевіряє виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів; здійснює керівництво методичною роботою з учителями школи. Заступник директора з виховної роботи організовує позакласну виховну роботу і дозвілля учнів школи, надає необхідну допомогу класним керівникам, вихователям та іншим працівникам школи, що залучаються до проведен­ня виховної роботи з учнями, підтримує зв'язки з поза­шкільними установами, громадськими організаціями і державними органами, причетними до виховання молоді. Помічник директора з господарської частини відпові­дає за збереження шкільних будов і майна, матеріальне за­безпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну безпеку, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу.

Не менш важливе дотримання керівником педагогіч­ного такту у взаємодії з педагогічним колективом. Загалом керівник має дотримуватися у своїй роботі таких правил: 1. Однаково ставитись до всіх членів колективу, нічим не виявляти свої симпатії чи антипатії, оцінювати вчите­лів за їхньою працею. 2. Бути принциповим у значущому і поступливим у дрібницях. Зайва принциповість у дрібному сприймаєть­ся як адміністративна амбіція намагання продемонс­трувати свою владу, обмежити самостійність у творчості вчителя. 3. Радитися з колективом. Це правомірним є тоді, коли керівник не цілком впевнений у своєму рішенні, і тоді, коли він цілком впевнений у ньому. Порада підлеглого, неза­лежно від її цінності, зближує його з керівником. 4. Не виносити на загальне обговорення нетипові по­милки чи діяльність вчителів, які не дають нічого пов­чального для колективу. Про них ведуть мову тільки з тим, хто їх допустив. 5. Керівництво і контроль мають здійснюватися дифе­ренційовано, в групових та індивідуальних формах. Дирек­тори, які полюбляють виступати перед широкою аудиторі­єю, зловживають нотаціями, часто втрачають зв'язок з ко­лективом. 6. Формулюючи зауваження, необхідно передбачати можливу реакцію на них учителів. 7. Не перетворювати конфліктну ситуацію у тривалий конфлікт. Керівник незрівнянно менше, ніж рядовий учи­тель, має право ображатись, не розмовляти, не вітатись то­що. Навіть здогадка, що керівник «помстився» комусь, кидає тінь на його репутацію. 8. Поділ учителів на кращих і гірших має бути вмоти­вованим і переконливим. 9. Не допускати образ, приниження людської гідності вчителя ні перед колективом, ні перед учнями, ні в індиві­дуальній розмові, навіть тоді, коли доводиться вести мову про його професійну непридатність, переведення на непедагогічну роботу. 10. Виявляти делікатність у своїх запитаннях, реплі­ках, жестах, поглядах, поведінці. Якою б не була оцінка вчителя, вона не повинна супроводжуватися ні іронічним тоном, ні зневажливим жестом чи поглядом.

У багатьох школах діє і такий громадський орган, як щомісячна нарада при директорі школи. Залежно від обго­ворюваної проблеми на її засідання запрошують всіх пра­цівників школи або лише тих, кого вона стосується. Така форма роботи дає змогу оперативно розв'язувати питання навчально-виховної діяльності школи, здійснювати кон­троль за виконанням рішень наради та рішень засідань пе­дагогічної ради і ради школи.

Перспективний план розвитку школи, як правило, охоплює аналіз роботи школи за попередній період, визна­чення важливих завдань на новий період, зміну контин­генту учнів і класів-комплектів, організаційно-педагогічні проблеми розвитку школи, головні напрями вдосконален­ня навчально-виховної роботи, роботу з педагогічними кадрами, адміністративно-господарську діяльність, розви­ток матеріально-технічної бази.

Річне планування діяльності школи. Планування на рік дає змогу поєднувати перспективні завдання з конкрет­ними завданнями на семестр, місяць навчального року.

7. Планування роботи школи. Перспективне. Річне. Поточне

Чітке, конкретне планування навчально-виховної ро­боти школи є важливою умовою її успішної діяльності, ос­кільки воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педа­гогічного та учнівського колективів, раціонального вико­ристання часу та інших можливостей і резервів.

З огляду на часові виміри, розрізняють перспективне,  річне й поточне планування діяльності школи.

Перспективне планування. Зав­дання – забезпечення цілеспрямованої діяль­ності керівництва школи та педагогічного колективу, раціональному розподілі сил, уникненні повторення в річ­них планах одних і тих самих заходів. Його структура мо­же бути довільною.

Форми річного плану також довільні. До підготовки річного плану залучають працівників школи. Наприкінці березня на основі аналізу діяльності за попередній семестр директор визначає проблеми, які шко­ла повинна розв'язати в наступному навчальному році, дає завдання своїм заступникам і окремим працівникам щодо підготовки матеріалів, визначає терміни їх подання. У квітні на нараді при директорі розглядають питання плану­вання роботи на наступний рік, обговорюють проблеми й завдання, над якими працюватиме школа. З числа педаго­гів можуть створюватися групи для розроблення розділів плану. Учасникам наради дають завдання підготувати ма­теріали до річного плану. їх подають дирекції до 1 червня.

Після закінчення навчального року, врахувавши його підсумки, на основі зібраного матеріалу складають план роботи школи на наступний навчальний рік.

Поточне планування. Воно визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає скла­дання: І) розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій; 2) календарних та поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп по­довженого дня; 3) планів роботи методичних об'єднань, ін­ших форм методичної роботи, які працюють на базі школи; 4) плану роботи шкільної бібліотеки; 5) плану роботи бать­ківського комітету; 6) плану-календаря навчально-виховно­го процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи. Календарне планування навчального матеріалу (планування на семестр) здійснюють безпосередньо при підготовці про­грам. На основі календарних учителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно.

Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у формі конспекту, тез, таблиці тощо. У ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уро­ків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директо­ра школи користуватися ними як поурочним планом, вно­сячи за необхідності доповнення й корективи.

Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів, бібліотекарів, а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортив­них секцій складають на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому затвердженню директором школи.

Ефективність керівництва школою значною мірою за­лежить від чіткого і правильного ведення шкільної доку­ментації, своєчасного та оперативного оброблення отрима­ної інформації, дотримання принципу доступності і порів­няння даних.