ДЕЖАВЮ.

Легенький, ледь помітний смог витав у повітрі, окутуючи собою трохи темніші за нього сірі будинки пост-індустріального міста, яке застигло десь між опівніччю та ранком. Десь там далеко, за трубами великого, але зараз нікому не потрібного заводу вже світліло. Зграйка горобців відірвалася від даху одного з будинків і гайнула на дитячий майданчик, що загубився серед оточуючих його бетонних велетнів. Тут вже з задоволенням вміло порпались голуби та галасливі галки. Одна з них відганяла особливо нахабних птахів від купи розсипаноо кимось смаженого соняшникового насіння біля ослону. Вітерець тим часом ганяв по залишках піску та трави лушпиння від цього ж таки насіння, рясно всіяного по всій території майданчика, разом з якимись папірцями, недопалками та пакетиками з-під морозива, чипсів, горішків, сухариків «Клинское» та «Дальневосточные кальмары». Трохи осторонь, біля дитячої гойдалки, облізлий кіт з гарчанням гриз щось з залишеного після банкету з курячих окорочків та дешевої ковбаси, дбайливо розкладених на газеті «Бульвар Гордона». Тут же незграбно валялись пляшки від горілки, пива, мінеральної води та «Кока-коли». Тим часом зграя наших горобців затіяла бійку з іншими представниками пернатих біля розмальованої дитячої альтанки, на якій, крім графіті кидалися в очі написи на кшталт : «Вася – лох!», «Позвоните Кате П., она дает!», «Все казлы» і таке інше. Тут же, серед скла розбитих пляшок та коробок з-під цигарок самотньо лежав пропелер, відірваний від дитячого гелікоптера-гойдалки. Раптом птахів налякав звук, що залунав з протилежного боку майданчика, де біля дитячої драбини, неподалік від купи собачого лайна лежав червонопикий чолов»яга з бляшаною банкою слабоалкогольного напою в руці. Це з кишені його шкіряної жилетки з мобільного телефону звучала пісня «Владімірскій централ», однак власник мобіли на неї не реагував. Стомлене від буденних турбот та побутового алкоголізму населення країни врешті-решт спало. Горобці зірвалися і полетіли на інше місце. Під звуки пісні «Владімірскій централ» над всім тим поволі вставало багряне сонце…

Березень 2010 року