|
Різновид обставини
|
Питання
|
Засіб вираження
|
Приклад
|
|
способу дії
|
як? яким способом?
|
якісно-означальні прислівники
|
Уперто, жалібно тяглася нота скарги у темряві. Цієї ночі-уночі ми тихо говорили. Три мотоцикли з колясками, вишукавшись у колону, повільно рухалися бік Дніпра.
|
|
означальні прислівники способу дії
|
Пасуться тіні вимерлих тарпанів, навшпиньках ходять сутінки і сни. Теплий і вільний степовий вітерець прожогом вишмигнув з байраку і вдарив нам зненацька просто в обличчя. Як раптом вибухнуло сонце.
|
|
безприйменниковий іменник в О.в. із загальним порівняльним значенням
|
Із літньої кухні дим бухав хмарою. Де-не-де хвильною стіною здіймався грабовий перелісок з молодим зрубом.
|
|
прийменниковий іменник
|
Дід Овсій вистроїв їх усіх в одну лінію, а сам пішов попереду. Молодь зібралася в окрему купу. Ми школу і лікарню тут складали по цеглині. Дівчина дихала на повні груди.
|
|
дієприслівниковий зворот
|
Вони сиділи нерухомо, карячки, боячись поворухнутись та зачепити шаткий комиш. Вечеряли на кухні, сидячи по обох кінцях стола.
|
|
міри і ступеня
|
якою мірою? наскільки? як часто? як багато? скільки разів? у скільки раз?
|
прислівники із загальним значенням міри і ступеня
|
Замфір дуже любив свій виноградник. Прозору склянку вщерть налило вином червоним і хмільним. Весно, весно, яка ти нещадно прекрасна у ці важкі дні війни. Поява Потапчука тут, далеко від міста, була нам надзвичайно приємна.
|
|
прийменниково-іменникові конструкції, що вказують на межу інтенсивності дії, ознаки
|
Юрко червоніє до сліз. Ми обнялися до болю, радісно збуджені вмить.
|
|
різними конструкціями, в яких наявні повнозначні копоненти на позначення ваги, розміру, вартості, відстані, періодичності повторення дій та ін.
|
Щодо землі, то стара Потапчукова мала її всього півморга за три кілометра від села. Втричі більше винограду ми зняли з земель. Більше як два тижні пролежав Сила Жердяга в лазареті в Києві. Я пройшов приморськими стежками з півтисячі кілометрів, не перестаючи захоплюватись баченим навколо.
|
|
місця
а) місце локалізації, вияв дії; б)напрям руху; в) шлях руху; г) вихідний пункт руху; д) кінцевий пункт руху
|
де? куди? звідки?
|
прислівники місця
|
Десь у людей дощ іде. Хіба десь далеко над стернею виткнеться зелена мичка, якийсь хутірець або панський маєток. Там, за горами, давно вже день, і сяє сонце, а тут, на дні межигір’я, ще ніч. Додому люди не розходилися: зібралися на цвинтарі, хвилювалися, гули. Зверху почало щось сіятись, чи то дощ, чи то мряка.
|
|
прийменниково-іменникові конструкції
|
Над плавнями чорними пасами повз дим. Метушилися й гомоніли по дворах і серед вулиці величезні зграї горобців. Сестри білять яблуні в саду. Ми йшли до гімназії. Від залізничної колії бігли службовці блокпоста і робітники, що ремонтували насип. Вертаються руські люди з чужої країни. По садках де-не-де сновигали бійці, збираючи гіркі й дрібні черешні. Дорога й далі йшла вздовж Уралу. Впродовж автостради гомонить барвистий ярмарок. І від Дунаю до Дунаю, на верховині, на низу, я назову тебе.
|
|
О.в. ім. без прийм.
|
Іду шляхом, поля й ліси минаю, але життя свого не омину.
|
|
часу
а) часу дії; б) початок чи завершеність дії; в) тривалість дії
|
коли? доки? з якого часу? до якого часу? з яких пір? до яких пір?
|
прислівники, іменники без прийм. або з прийм., дієприслівн., дієприсл. звороти, фразеологізми
|
Щовечора, як зіронька до місця сходить, молодая дівчинонька в садочок виходить. По відході Соломії Остап відчув себе одрізаним од світу, од людей. Вернувшись у хутір, він незабаром розворушив усю околицю й розвеселив її. Кілька годин тому, ще тільки вчора ввечері, ми були просто чуднуваті заповзяті чотирнадцятилітні хлопчаки. Що робить сонце уночі, коли у лісу на плечі тоненька зіронька сидить? І за вечерею, і після вечері вони зрідка перекидалися якимось словом.
|
|
причини
|
чому? через що? з якої причини? на якій підставі?
|
прислівники причини
|
Кайдаш спересердя грюкнув дверима. Зопалу я звівся на ноги.
|
|
дієприсл. та дієприсл. звороти
|
Замислившись, Євген не помітив, як підійшов до нього Роман Блаженко. Гнат зрадів, побачивши Настю та сина, і заплакав.
|
|
іменник з прийменником
|
По рівному спокійному обличчі Наталі від щастя текли сльози. Вмирав нарцис з журби. з кохання. Скільки гине одважних через мене. Внаслідок цього цілі танкові армії захрясли в багнюці невикористані.
|
|
мети
|
для чого? нащо? навіщо? з якою метою?
|
прислівники мети
|
Усі вулиці Вербівки ніби навмисно обсаджені вербами.
|
|
ім. з прийм.
|
Мірошника полюбила для потіхи. Бурлаки завернули в я на відпочинок. Мати пішла на город по буряки. Чогось дівчина по воду до броду не ходить. Бійці скинули з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу.
|
|
дієприсл. зворот
|
Овечата ледве сновигали по траві, шукаючи тіні. Голосов прискорив біг, намагаючись відірватись, віддалитися від надто сильного суперника.
|
|
інфінітив
|
Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море. Виходить дівчина із хати води з криниці набирати.
|
|
складений прийм. в ім’я, на честь, з метою + ім. в Р.в.
|
Тоді я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста з метою його благоустрою.
|
|
умови
|
за якої умови?
|
іменник з прийменником
|
Та при такій погоді треба ще подумати про купівлю. Отак жив Чіпка, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах.
|
|
дієприсл. зворот
|
Мелодія, опанувавши душею, загніздившись там, не хутко німіє.
|
|
допусту
|
незважаючи на що? всупереч чому?
|
іменник з прийменником
|
А дуб стоїть незламно всім напастям наперекір. Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці. Незважаючи на таку рань, було вже зовсім тепло.
|
|
дієприсл. та дієприсл. зворот
|
Не раз відчувши на собі щем поразок, бійці не зупинялися у боротьбі.
|
