Підмет
(головний член двоскладного речення, який, указуючи на носія ознаки, перебуває в предикативному зв’язку з іншим головним членом речення (присудком);
підмет називає предмет, про який стверджується або заперечується в реченні, і відповідає на питання хто? що?)
Простий підмет
№ п/п
|
Засіб вираження
|
Приклад
|
1
|
іменник у Н.в.
|
Рибалки вечеряли коло багаття.
|
2
|
займенник
|
Я люблю ліси. Хто одважиться в північ на море своє хибне човенце зіпхнути? На ранок справді почався «сабантуй», який уже й не замовкав до самого вечора.
|
* відносні займенники хто, що, який, котрий нерідко вживаються в складнопідрядних реченнях, приєднують підрядну частину до головної;
* слово що лише тоді виступає підметом, якщо його можна замінити займенником який або підставити замість нього іменник з головного речення:
Ми працю любимо, що (яка) в творчість перейшла, і музику палку, що (яка) ніжно серце тисне.
Історія народів учить, що та держава велична, в якій велична мала людина. (що замінити не можемо, але можемо опустити: Історія народів учить: та держава велична, в якій велична мала людина.).
|
3
|
субстантивоване слово (прикметник, дієприкметник, числівник, прислівник)
|
Ожило в душі незабутнє. Визволені не можуть забути своїх визволителів. Один служив у армії, другий працював у Києві. «В кожнім серці» є сьогодні, вчора й завтра. Не дивись їм грізно в очі (що?) «завтра». (можемо, наприклад, замінити на займенник: ти не дивись їм грізно в очі)
|
4
|
прийменниково-іменникова форма в непрямому відмінку:
|
Минуло близько години.
|
5
|
службовим словом (прийменник, частка, сполучник), вигук, особові форми дієслова
|
Тільки «так» чи «ні», «за» чи «проти» мало сьогодні сенс. Дорогою мов із-під землі донеслося до нього Грицькове «ку-ку». Ото твоє «хочу» і «можу» повинні узгоджуватися.
|
6
|
лексичне сполучення слів
|
Аркадій Троян – один з найкращих учнів: допитливий, дотепний. Хвилею зеленою здіймається навесні Батийова гора. Перше вересня – день знань.
|
7
|
фразеологізм
|
Пуста голова – баранові рідня. Під осінь бабине вже літо пливе на білих парусах.
|
8
|
підмет, ускладнений повторюванням тієї самої форми, частками. займенниковими формами в ролі підсилювальних часток
|
Був день як день. Всі четверо ствердно хитнули йому головами.
|
9
|
Простий інфінітивний підмет
|
Працювати – це його покликання, його мета. Писати вірші – жить не просто.
|
Складений підмет
(лексико-семантичне поєднання двох чи більше повнозначних слів, які можуть бути доповнені службовим словом (словами);
такі підмети є синтаксично неподільним словосполученням, головне слово яких обов’язково вимагає залежної словоформи)
№ п/п
|
Засіб вираження
|
Приклад
|
1
|
числівник в Н. в. + іменник
|
Мільйони зір повільним бігом пливуть над нами, мов річки. Багато вітрів прошуміло над головою.
|
2
|
сполучення слів, головним компонентом якого є відчислівниковий іменник або іменник зі значенням міри. кількості
|
Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого простору. Гурт хлопців підійшов до столу. А над усім у чорному небі кружляла зграя сполоханих птахів.
|
3
|
займенник або числівник в Н.в. + іменник або субстантивоване слово в Р.в. з прийменником з
|
Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від смерті! Один із школярів підвівся. Але дехто з учнів викликав у нього глибоке занепокоєння. Родини зо три там були козацькі.
|
4
|
іменник (займенник, субстантивоване слово) в Н.в. + іменник (займенник, субстантивоване слово) в О.в. з прийменником з
|
Ми з Яшком у себе теж посадили шовковицю. Юра з Сьомкою зриваються і біжать.
|
* за соціативного (сумісного) підмета ознака, виражена присудком, стосується обох компонентів підмета однаковою мірою
* якщо присудок уживається в однині, то частіше підметом є слово в Н.в. (пи цьому необхідно зважати на контекст)
Мати з дитинкою ішли вулицею. (мати і дитина ішли)
Мати з дитинкою ішла вулицею. (дитинка самостійно не пересувалася)
Я з ним товаришував. (Я товаришував з ким?)
Жив у тій хаті Охрім Поліщук з жінкою. (Охрім Поліщук жив з ким?)
|
5
|
неозначуваний займенник + прикметник
|
Щось нове ожило в мені, сповнило енергією все молодече тіло.
|
6
|
іменник початок, середина, кінець, край. кусок, решта, вид, ряд і под. + іменник в Р.в.
|
Початок дня ховається у світанні. У дворі і під двором була сила народу. Сміху сиплеться срібна злива.
|
7
|
поєднання слів, у яких немає слова в Н.в.
|
Мало що з закликів доходило до натовпу, та й мало хто з людей дослухався. Їх до десятка зайшло в кабіну. До весни в партизанському загоні нараховувалось біля ста чоловік.
|
8
|
складений інфінітивний підмет:
дієслівна зв’язка бути (або інфінітив) + іменник в непрямому відмінку (чи інше іменне слово);
фразеологічні сполучення зі стрижневим словом у формі інфінітива
|
Найвище щастя – бути добрим. Стати переможцем, залишитися ним було його давньою мрією.
Бити байдики – улюблена справа ледарів.
|
9
|
Речення у функції слова – предмета думки
|
«І вражою злою кров’ю волю окропіте» - з динтинства знайомі слова. За непослух забере тебе Той, що в скалі сидить.
|
10
|
Метафоричне словосполучення: метафоричне значення має головне слово (у формі Н.в.), яке потребує семантичного конкретизатора (залежне слово у формі Р.в.)
|
Півень співа, й пливе місяця срібний дзюб. Лишився клубочок болю. Дмитра обдала хвиля радості.
|
_______________________________________________________________________________
* Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, пробуємо його замінити займенниками він, вона, воно, вони в Н.в.
- Світи нам, день (не можемо замінити), безсмертними вогнями. Світить нам день (він) безсмертними вогнями.
Город (його) було засаджено всякою всячиною. Город (він) був засаджений всякою всячиною. |