Головна » Статті » статті на іншу тематику » освітні послуги |
Здавна комахи були ворогами свійських тварин, кровососами і поширювачами небезпечних епідемічних захворювань, пошкоджували рослини, які вирощувались людиною. Деякі відомості про комах і навіть їх примітивну класифікацію дає Арістотель (384 – 322 рр. до н. е.). В епоху Середньовіччя про них згадує лише Альберт Великий (1193 – 1289) – коментатор Арістотеля. Початок справжньому вивченню комах поклали дослідження Мальпігі (1628 – 1694) в Італії і Сваммердама (1637 – 1680) в Голландії. До середини XVIII ст. відомості про комах були уривчастими і випадковими. Лише Лінней (1707 – 1778) у своїй „Системі природи” відвів значне місце систематиці комах і описав понад 2000 їх видів, а Реомюр (1683 – 1775) залишив 6 томів „Мемуарів з історії комах”. Дослідження Реомюра і „Система природи” Ліннея стали поштовхом до системного і географічного (фауністичного) вивчення комах. У наступні 150 років комахи різних регіонів Європи, Азії, Африки та Америки посилено вивчались у зв’язку з ландшафтами цих територій. У Росії вивчення комах розпочав у другій половині XVIII ст. П.С. Паллас. У XIX ст. в ентомології розвивається екологічний напрямок, приділяється велика увага комахам – шкідникам. До 90–х років було зібрано великий матеріал, який визначив місце ентомології серед найважливіших біологічних наук. Побачили світ тритомна праця Ф.П. Кеппена „Шкідливі комахи” (1881 – 1883), друге видання „Курсу ентомології” М.О. Холодковського (1896). У кінці XIX ст. і на початку XX ст. значно розширюються знання про будову і розвиток комах, роблять перші кроки фізіологія та етологія, розширюється вивчення екології комах. Швидко розвиваються сільськогосподарська, лісова, медична і ветеринарна ентомологія. | |
Переглядів: 1801 | |
Всього коментарів: 0 | |