Вечір (літературний) - документально-художня вистава, одна з дієвих форм виховання естетичних смаків учнів, розширення їхнього культурного світогляду, виховання почуття прекрасного, розвитку творчих здібностей та обдаровань, інтересу до літератури.

Літературний вечір спрямований на:

ü поглиблення й поширення отриманих на уроках літератури знань та закріплення навичок;

ü сприяє підвищенню загальнокультурного рівня розвитку учнів та збагаченню їх літературного кругозору;

ü впливає на думки й почуття школярів, спонукає „• замислитися над власною поведінкою, ставленням до світу і людей;

ü розвиває творчі можливості дітей та їхні організаторські здібності;

ü удосконалює володіння рідною, а по можливості, й іншими мовами.

У процесі підготовки шкільного вечора здійснюється закріплення низки навичок, зокрема навички самостійної .роботи з книгою, каталогом, довідниково-енциклопедичною літературою, збору та систематизації літературознавчого матеріалу, підготовки доповідей та виступів, виразного читання й інсценування художніх творів тощо.

Спільна справа сприяє об'єднанню колективу, підвищує відповідальність учнів за доручення, розвиває вміння аналізувати, зіставляти, робити висновки, критично ставитися до своєї і чужої діяльності, успіхів та прорахунків. При організації літературного вечора слід враховувати принципи:

ü масовості, що передбачає охоплення широкої учнівської аудиторії, а не орієнтацію на вибраних, обдарованих дітей;

ü колективізму, що виявляється при розподілі доручень між динамічними творчими групами та способом їх виконання, а також у загальному звіті учасників вечора за спільну справу перед глядачами;

ü зв'язку урочних та позакласних занять, котрі повинні взаємозумовлювати і взаємодоповнювати одне одного;

ü відповідність віковим особливостям учнів, з огляду на які визначається зміст і форма вечора;

ü добровільної участі та зацікавленості, яка підтримується особистісно значущою темою літературного вечора, а також раціональним розподілом доручень, що враховують здібності учнів.

Досвід показує, що проведення вечорів доцільно планувати в межах півріччя або й цілого навчального року: на якісну підготовку одного такого заходу потрібно місяць півтора. Якщо цей термін буде зменшено, то школярі не встигнуть без шкоди для навчання виконати доручену їм справу, а відтак більша частка роботи ляже на плечі вчителя.

При підготовці вечорів трапляються й інші недоліки, зокрема ставлення до нього як до чергового заходу, насамперед розважального; непродуманий підхід до вибору його теми, що не викликає інтересу у школярів; буває, що до підготовки вечора залучають одних і тих же учасників, а решті їх однокласників призначена роль пасивних спостерігачів.

У своїй роботі словесник має враховувати класифікацію літературних вечорів. Залежно від характеру матеріалу і завдань вони поділяються на (див. додаток 2):

ювілейні - до пам'ятних літературних дат та ювілеїв письменників, наприклад, до 200-ліття від дня народження О.Пушкіна, до 195-лїття видатного датського казкаря Ганса Крістіана Андерсена, до 340-ліття Даніеля Дефо та ін.;

тематичні, присвячені творчості окремих митців чи висвітленню певної теми в літературі, наприклад, «Природа в ліриці А.Фета й Ф.Тютчева», «Образ Дон Кіхота у світовому письменстві» тощо;

історико-літературні, присвячені визначним історичним подіям і їх висвітленню в літературі, наприклад, «Велика Вітчизняна війна у творах російських письменників» тощо;

жанрові, в яких висвітлюється розвиток певного літературного жанру у світовому письменстві, наприклад, «Вечір російського романсу», «Вічна таїна сонета...» та ін.

Залежно від форм і методів, а також способів діяльності вчителів та учнів виділяються такі різновиди вечорів (див.додаток 3):

літературно-музичні композиції, створені за цілісним сценарієм, що включає читання художніх творів письменників з їх коментуванням ведучими. Дуже важливо, аби всі частини монтажу (виразне читання, сольний і хоровий співи, музичні номери, танці, інсценізація уривків драматичних п'єс) складали єдине ціле, були пройняті однією ідеєю й давали характеристику письменнику як митцю і людині. Практика засвідчує, що все частотнішим стає використання цього різновиду літературних вечорів учителями-словесниками;

вечори-конференції, найчастіше присвячені обговоренню однієї книги або кількох новинок сучасного літературного процесу;

ігрові вечори - вікторини колективного чи індивідуального характеру, літературні КВК, «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Брейн-ринг», «Поле чудес», «Турнір знавців літератури» та ін. Вони включають різного типу запитання, спрямовані на перевірку й закріплення знань сюжету і тексту художніх творів, біографії письменника, поведінки, характерів й мови образів-персонажів. Ці завдання складаються за вже прочитаними учнями творами і є стимулом для повторного вдумливого читання. Ігрові вечори добре сприймаються учнівською аудиторією й користуються великою популярністю;

вечори запитань та відповідей, що складаються із відповідей на завчасно поставлені питання про біографічні факти творчості письменника, історію написання його творів, проблеми, порушені в них. Підготувати цю інформацію учням допоможуть учитель світової літератури чи бібліотекар. Проілюструвати відповіді можна виразним читанням художніх творів, прослуховуванням музичних композицій, демонстрацією репродукцій картин, фотографій та малюнків;

вечори-читання, програма яких включає художнє читання творів одного чи різних письменників. Проводяться вони нечасто, оскільки потребують підготованої аудиторії, що має достатній рівень літературної освіти і здатна буде сприйняти прослухані твори без коментарів. Мета такого вечора - ширше познайомити слухачів із творчістю письменника, сприяти глибшому осмисленню його індивідуального стилю та світогляду. Одним із різновидів вечора-читання може бути композиція «Наші улюблені поезії», профана якої складається залежно від інтересів та читацьких смаків учнів. Не варто хвилюватися, що на такому вечорі прозвучать твори різних жанрів, різних авторів та літератур, головне - це будуть улюблені рядки, оповиті ореолом щирості й глибокої поваги до мистецтва слова;

вечір широкої програми включає доповідь і літературну композицію або концертні номери, об'єднані коментарем. Доповідь про письменника може підготувати й виголосити сам учитель або один із кращих учнів. Цей виступ повинен мати форму живої промови, бути недовгим (15-20 хвилин), змістовним і цікавим для слухачів, його варто не читати, а виголошувати чітко й емоційно. Доповідачеві слід пам'ятати, що краще всього слухають тих, хто розмірковує перед аудиторією й ділиться своїми думками. Однак це не означає, що такий виступ - імпровізація. Ні, його положення давно обдумані, факти перевірені, а логіка викладу визначена.

Форми тематичного вечора у літературній вітальні також можуть бути такими: вечір-оповідання, вечір-диспут, театралізований концерт, літературне свято, літературний театр, літературна вітальня та ін., що визначають характер матеріалу і принцип побудови сцен.

У шкільній практиці трапляється, що доповідь на літературному вечорі сприймається як офіційна частина заходу, щось нудне й нецікаве, а концертна програма - як довгоочікувана розвага. Відтак дуже важливо, аби ці дві частини складали єдине ціле й були пройняті однією ідеєю. Художня програма вечора може включати декламацію, виконання уривків драматичних п'єс, пісні на слова поета, котрому присвячений вечір, його улюблені музичні твори чи музичні уривки, що за настроєм і тематикою підходять до його творчості, танці, демонстрацію кінофрагментів, діапозитивів тощо.

Сценарії тематичних вечорів - це, власне, розмови про людину, про творчу особистість через конкретну сценічну дію: читання віршів і прози, розповідей ведучих, створення відповідної атмосфери за допомогою музики, пісень, оформлення, композиційної побудови. Матеріал для сценарію вибирається з літературних та науково-популярних джерел, газет та журналів, енциклопедичних видань.

До сценарію можуть увійти уривки з творів письменника, окремі акти чи сцени з п'єс, вірші і прозові уривки для виразного читання з епістолярної спадщини, романси, пісні на слова автора. Основна схема будь-якого сценарію вечора: пролог (вступна частина, епіграф включає вступне слово ведучого, рядки з віршів, пісні, кінофрагменти), зав'язка (оголошення теми та провідної ідеї), розвиток дії (побудовані у логічній послідовності різні за жанрами номери), фінал (підсумкове слово ведучого з оголошеннями дійових осіб). Подібним чином розробляються і сценарії до таких заходів.

Різноманітними є форми тематичних літературних вечорів (див. додаток 4):

ü День - масове свято, що ретельно готується і проводиться протягом однієї доби, передбачаючи значну кількість учасників. День Літератури (наприклад, ювілею письменника, книги, поезії) може містити такі форми: святкову лінійку, виступ агітбригади, науково-практичну конференцію, конкурс знавців, бесіди, колективні перегляди фільмів та вистав, зустрічі з відомими людьми, екскурсії, вікторини, КВНи, вечори.

ü Заочна екскурсія або мандрівка має на меті розширити світогляд учнів, поповнити їхній багаж знань, стимулювати пізнавальну активність. Може бути проведена у формі усного журналу, бесіди за "круглим столом", прес-конференції. Сценарій передбачає розробку маршруту і відповідну послідовність дій: вступне слово ведучого, що оголошує мету екскурсії і маршрут, невеликі повідомлення учнів з переглядом наочності, обговорення, виступи, підбиття підсумків і планування нового маршруту. У ході підготовки учні читають рекомендовану літературу, відвідують пам'ятні місця, готують повідомлення, наочний матеріал (ілюстрації, фотоальбоми, стенди, кіно - та діафільми).

ü Свято - форма організації життя та діяльності шкільного колективу (День незалежності - 24 серпня, Міжнародний день слов'янської писемності - 24 травня, День театру - 27 березня, День Перемоги - 9 травня). Сценарій свята складається з трьох частин:

1) привітання зі святом, підбиття підсумків, нагородження переможців;

2) художня частина - концерт,

3) танці, ігри, атракціони та змагання.

ü Театр-експромт - форма розігрування вистави неочікуваного змісту з елементами імпровізаційної гри може використовуватися як елемент свята або вечора. У процесі підготовки ініціативна група складає сценарій, що містить сюжет театральної вистави (казка, детективна історія, легенда, анекдоти), готує картки з визначенням ролей. Під час проведення заходу картки роздаються (або розподіляються за жеребкуванням) присутнім, які запрошуються за лаштунки. Написаний текст оголошується "за кадром", актори виходять на сцену і грають свої ролі.

Усний журнал - форма позакласного заходу, що складається з повідомлень учнів (життя і діяльність відомих особистостей; творчість письменників, учених, композиторів; літературні події), які, залежно від змісту, можуть бути проілюстровані експонатами, діафільмами, магнітофонними записами. Окремі сторінки журналу можуть бути представлені творчими доробками самих учнів - читання власних віршів, виконання пісень, демонстрація малюнків або картин. Сценарій свята готує редколегія.