Головна » Статті » Українська мова » Історія української мови |
1. Переважання на місці праслов'янського *jе: - початкового о: одинь; - початкового ~: ~динъ. 2. Переважання на місці *tort, *tolt, *tert, *telt: - повноголосних –оро-, -оло-, -ере-, -еле-:голова, городь; - неповноголосних -ра-, -ла-, -рh-, -лh-: глава, градъ. 3. Частотність на місці праслов’янських *ort, *olt: - початкових ро-, ло-: робота, лодия; - початкових ра-, ла-: работа, ладия. 4. Рефлекси *dj: - ж: жажа; - жд: жажда. 5. Рефлекси *tj, *kt: - ч: свhча, ночь; - шт: свhшта, ношть. 6. @ - у, # - ’а: - симетричність вимови і написання: рука, десять; - частотність графічного збереження @, #: р@ка, дес#ть. 7. На місці праслов’янських *tort, *tolt, *tert, *telt: - частотність звукосполук -ър-, -ьр-, -ъл-, -ьл- (або з проясненими зредукованими в сильній позиції: -ор-, -ер-, -ол-, -ел-): сълньце (солн(ь)це), вьрхъ (верхъ), пьрвъ (первъ), пълнъ (полнъ): - звукосполуки -ръ-, -рь-, -лъ-, -ль-: слъньце, врьхь, прьвъ поруч із менш частотними: сълньце (солн(ь)це), вьрхъ (верхъ), пьрвъ (первъ). 8. На місці праслов’янського g: -γ>h: Ана ръина, ходъ (годъ); - g. 9. Частотність випадків занепаду зредукованих (зокрема напружених зредукованих ъ, ь) у слабкій позиції та їх прояснення в сильній, сплутування ь, ъ: князь (кънязь), кто (къто), день (дьнь) і под. 10. е > о після шиплячих та j: жона; - збереження етимологічних е, ь у зазначеній позиції. 11. Рефлекси h: - h > е: вено; - h > і: дивиця. 12. Фіксація українського и: риба, рызы; - розрізнення етимологічних и, ы. 13. Приголосні перед е, и: - депалаталізовані; - палаталізовані. 14. гы, кы, хы: Кыевъ; - ги, ки, хи: Киевъ. 15. Наслідки занепаду зредукованих: - новий h (камhнь); - асиміляція та дисиміляція; - нові сполуки -ри-, -ли-; - розвиток протетичних голосних; - асиміляція середньоязикового j м’якими приголосними; - пом’якшення приголосних с,з,ц у суфіксах –ськ,-зьк-, -цьк- тощо. 16. Зближення голосних е, и: учиникомъ, жетие. | |
Переглядів: 1288 | |
Всього коментарів: 0 | |