Проаналізувавши педагогічні надбання вчителів та методистів з досліджуваної теми, зокрема дослідивши змістове наповнення чинних підручників та посібників з рідної мови, звернувшись до активних методів навчання, ми маємо змогу зробити загальні методичні зауваження щодо застосування укрупнень на уроках української мови.

Узагальнюючі таблиці і схеми на уроках рідної мови можна використовувати з п`ятого класу.

У практиці школи широко застосовуються узагальнюючі схеми та таблиці, виготовлені фабричним способом і самостійно. В укрупненнях такого виду навчальний матеріал подається у вигляді позначень і тексту.

Подібні таблиці та схеми доцільно вивішувати в класі і використовувати на різних етапах уроку: під час пояснення нового матеріалу, закріплення вивченого чи повторення.

Вивчення рідної мови шляхом укрупнення одиниць засвоєння вимагає узагальнення і повторення пройденого упродовж усього періоду навчання, яке повинно проводитися на вищому рівні синтезу й систематизації, з використанням завдань і вправ, що потребують уміння застосовувати набуті знання в різних ситуаціях, особливо в нестандартних. При цьому компактніше будується система занять, спрямованих на зміцнення і подальше вдосконалення комунікативних умінь і навичок учнів. Завдяки "стисканню" програмового матеріалу з`являється можливість планувати систему різнотипних уроків у межах конкретного розділу курсу з урахуванням тісного зв`язку в організації занять із розвитку зв`язного мовлення учнів.

Узагальнюючі таблиці та логічні схеми, що містять головні теоретичні відомості і факти, необхідно подавати учням у сконцентрованому вигляді, включаючи в роботу зорову пам`ять дітей. Це полегшує розумову діяльність, сприяє об`ємному і швидкому засвоєнню теоретичного матеріалу, вказує шлях до практичного його застосування.

Під час викладу матеріалу вчителем за опорним плакатом, головне - викладати його небагатослівно, чітко формулюючи визначення, наголошуючи на тих місцях укрупнення, які є вузловими. Також варто привчати учнів "знімати" з опорного плакати поглядом послідовність розгортання викладу.

На перших уроках у п`ятому класі, якщо опорні плакати є у школярів під руками, варто, щоб вони вказівним пальцем "вели виклад учителя", тобто переходили від поняття до поняття, фіксуючі ті самі згадувані вже вузлові точки на площині плаката. Таким чином, діти навчаться і читати укрупнення, і виформовувати на його основі "внутрішнє бачення" проблеми. мисленнєвий простір смислової моделі.

Під час роботи з підручником чи іншим посібником також можуть бути використані укрупнення. Учням можна запропонувати переглянути відповідні сторінки підручника, порівняти подане на них з засвоєним матеріалом за укрупненням, відзначити розбіжності, якщо вони є. Робота має проводитися кожним самостійно. Робота з укрупненням невід`ємна і під час проведення взаємоопитування, яке проводиться за вже опрацьованим матеріалом, на відновлення освоєного і пояснення того, як розуміється той чи інший факт. Далі, коли вже учні відпрацьовують необхідні навички роботи з укрупненням, - найширший спектр запитань, найрізноманітніший характер діалогів між учнями.

Можна орієнтувати на постановку запитань, відповіді на які потребують прояву кмітливості. Можна - на перевірку елементарної уважності і розуміння смислу опрацьованого. Так само діалог: традиційний  - просте відтворення викладеного в опорному плакаті, нетрадиційний - виклад матеріалу, наприклад, у контексті телефонної розмови чи розмови двох однокласників на прогулянці в лісі. Це дуже важливий етап. Адже, як кажуть, щоб сформулювати поняття, треба знати на нього відповідь: у процесі взаємоопитування відбувається поглиблення розуміння суті укрупнення, сама ж форма "спілкування на рівних" сприятиме наближенню матеріалу до учня, полегшує його сприймання і засвоєння.

Не менш важливим етапом є етап самостійного викладу матеріалу укрупнення. Найкращим варіантом роботи на цьому етапі може бути розповідь-пояснення кожним учнем вивченого на уроці матеріалу комусь сторонньому.

На етапі домашнього завдання доцільно ретельно підготувати до викладу матеріалу укрупнення і підібрати приклади до своєї відповіді. Але сам виклад варто урізноманітнювати, не задовольняючись простим системним відтворенням змісту опорного плаката. Жанри можуть бути найрізноманітнішими: від ділових (довідка, акт, оголошення) до художньо - публіцистичних.

Самим структуруванням матеріалу укрупнення ми організовуємо мисленнєвий простір вироблюваного уявлення і створюємо певний образ даного простору. Будь-яка форма укрупнення повинна впливати і на підсвідомість самими своїми контурами, обрисами. співвідношенням і розташуванням складових, виробляючи ніби якийсь знак-сигнал для сприймання. Потім, коли учневі доведеться пригадувати вивчений матеріал, цей знак-сигнал спрацює як своєрідний ключ, яким відкриватиметься доступ до потрібних знань.

Укрупнення, що учитель хоче застосувати на уроці, може бути виготовлене заздалегідь і висіти в класі під рубрикою "сьогодні на уроці", щоб учні і в позаурочний час змогли познайомитись детально з текстом плаката, його оформленням. Інколи узагальнена схема чи таблиця може виникати в ході самого уроку, коли учні активно включаються в процес їх створення. Деякі вчителі за зразком друкованого роблять з учнями саморобні плакати. Це дуже ефективно. При цьому можна включати в них систему запитань-завдань, розрахованих на виконання їх учнями під час вивчення теми за програмою.

Використовувати укрупнений матеріал дуже доцільно під час застосування активних методів навчання. Адже саме активні методи застосовують у разі використання фронтальної і кооперативної форм організації навчальної діяльності учнів. А саме ці форми і передбачають подачу матеріалу блоковою системою у вигляді схем та таблиць.

Таким чином поєднання активних методів навчання із використанням укрупнень допоможуть побудувати і провести урок так, щоб глибоко схвилювати учня, що дасть відповідний поштовх для вирішення власних проблем, реалізації своїх думок і сподівань, бо саме в юного покоління їх чи не найбільше.

Активні методи навчання передбачають використання вправ у вигляді кросвордів, ребусів, загадок, ігор. Вчитель не завжди може знайти потрібний матеріал у підручнику з мови. Творчий підхід у підготовці до уроку вимагає ретельного добору вправ, які зацікавили б учня, дали йому змогу самостійно перевірити правильність виконання завдань. До таких вправ належать також завдання з ключами та завданнями відповідями.

Будь-який мислительний процес включає ряд операцій. Не оволодівши операціями, учень не в змозі застосовувати навіть ті правила, які добре завчив. Ефективним прийомом керування операційною стороною мислительної діяльності учнів і є формування в них певної системи дій, тобто навчання за допомогою алгоритмів.

Нині у навчальній практиці широко застосовуються прописи алгоритмічного типу для засвоєння основних розділів шкільного курсу мови. До створення алгоритмів доцільно залучати й учнів.

Для розв`язання граматичних завдань використовують різні види алгоритмів. Серед них найбільш зручними і доступними є алгоритми розпізнавання, що вживаються для визначення специфіки частини мови, категорій роду, відмінка, виду, часу, та алгоритми розв`язування, за допомогою яких діти вчаться правильно вживати в усному і письмовому мовленні граматичні форми.

У процесі навчання мови в гімназіях, місцях доцільно застосовувати алгоритми обох видів. Щоправда, в курсі української мови є матеріал, який не можна засвоїти за допомогою алгоритму, оскільки не завжди можна виділити систему дій і операцій, що забезпечить оволодіння певними знанням (наприклад, винятки з правил, окремі випадки правопису власних назв тощо). У таких випадках слід вдаватися до узагальнюючих схем і таблиць.

Навчання за допомогою алгоритмів дозволяє урізноманітнювати навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє корекції мислительних операцій, а також виробленню навичок поетапного аналізу досліджуваного мовного явища.

Алгоритмізоване навчання можна організовувати по-різному. Так. доцільно пропонувати учням готові алгоритми, за допомогою яких вони виконують вправи і завдання або ж вивчають мовну теорію. Інший шлях: школярі самостійно складають алгоритми, немов "відкривають" їх, тим паче, що у підручниках з мови подаються зразки з алгоритмів.

Опрацювання теми за схемами, таблицями, алгоритмами тощо доцільно завершувати творенням оригінальних, самобутніх текстів, що сприятиме вдосконаленню в учнів мовних умінь і навичок.

Отже, використання нової методичної системи, яка ґрунтується на вивченні мовної теорії укрупненими, логічно завершеними частинами створю можливості для ефективного використання зекономленого таким чином часу на різнобічний розвиток усного і писемного мовлення учнів, проведення індивідуальної та науково-дослідної роботи.