Головна » 2009 » Лютий » 27 » Чергова спроба окремих ВНЗ залишити за собою право отримувати хабарі під час вступної кампанії?
12:01 Чергова спроба окремих ВНЗ залишити за собою право отримувати хабарі під час вступної кампанії? | |
Як відзначає Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), "представники юридичних ВНЗ" стурбовані тим, що "минулого року склалася така ситуація, коли вищі навчальні заклади отримали в якості першокурсників "кота в мішку", оскільки самі ВНЗ не брали участь у відборі". Прес-служба Українського центру оцінювання якості освіти відзначає, що українському суспільству добре відомо про те, які "мішки" отримували представники окремих вищих навчальних закладів (у першу чергу юридичного профілю) під час вступної кампанії. Про це свідчать як результати соціологічних досліджень, так і факти розслідування багатьох кримінальних справ. Лише після запровадження у 2008 році зовнішнього оцінювання для всіх абітурієнтів у нашій країні розпочала простежуватися тенденція до зменшення хабарництва під час вступної кампанії, забезпечення рівного доступу до вищої освіти. Зрозуміло, що подальше вдосконалення системи зовнішнього оцінювання ускладнюватиме життя хабарникам. І вони не збираються з цим миритися, про що свідчить поява подібного рішення. Стосовно "якості першокурсників", то за даними університетів, отриманими Українським центром оцінювання якості освіти, цьогорічні результати зимової екзаменаційної сесії є набагато кращими порівняно з 2006-2007 навчальним роком. Нагадаємо, що тоді масового зарахування за результатами зовнішнього оцінювання не було. Цинічною, з точки зору Українського центру оцінювання якості освіти, є заява учасників цього зібрання про те, що запровадження зовнішнього оцінювання - "порушення конституційних, громадянських прав". Вони зазначають, що "відповідно до статті 902 Цивільного кодексу, кожен має право на отримання оплачених ним послуг, у тому числі освітніх. А, отже, оплативши своє навчання самостійно, має право вступити і вчитися на першому курсі хоч десять років. Це його право, яке не може відібрати жоден адміністративний циркуляр. До речі, це стосується не тільки юристів, але і вищої освіти в цілому". Стверджуючи так, "представники провідних юридичних вищих навчальних закладів" очевидно забули, що студенти, які навчаються за контрактом, отримують такий же диплом, як і ті, що здобувають освіту за бюджетні кошти. Видаючи диплом, держава бере на себе відповідальність за якість підготовки спеціалістів. То ж, очевидно, вона і має визначати певні умови, за якими здійснюється як прийом на навчання, так і сам навчальний процес. Зрозуміла зацікавленість "представників" у тому, щоб "хоч десять років вчити на першому курсі" студентів-контрактників. Але чи варто видавати державні дипломи про отриману освіту тим, хто за десять років не може оволодіти програмою першого курсу? І чи може вищий навчальний заклад, у якому впродовж десяти років не здатні навчити першокурсника, мати статус академії, університету чи інституту? Але квінтесенція рішення "представників провідних юридичних вищих навчальних закладів" полягає у заклику повернутися до проведення співбесід із абітурієнтами під час вступної кампанії. На їхню думку, "це дозволить заощадити державні кошти, які сьогодні витрачаються на організацію іспитів". Сутність і справжнє призначення таких співбесід добре знає українське суспільство. Це не що інше, як легітимізована форма відсіву абітурієнтів за раніше визначеними списками, сформованими на основі отриманих хабарів, телефонного права, кумівства, родинних і дружніх зв’язків. То ж ми переконані, що повернення до пріснопам’ятних "співбесід" дозволить заощадити не державні кошти, а наповнити гаманці ділків від освіти. Українському суспільству варто знати й те, що засідання "Ради юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ" відбулося без участі представників ряду університетів, які давно суспільством й академічною спільнотою визнані провідними в підготовці спеціалістів юридичного профілю. Зокрема, йдеться про Київський національний університет імені Т. Шевченка, Харківську національну юридичну академію імені Я. Мудрого, Львівський національний університет імені І. Франка та інші. Однак УЦОЯО не вдалося знайти будь-яких ознак легітимного існування "Ради юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ", про яку йдеться вище. У доступних джерелах немає інформації про її юридичну та електронну адреси, контактні телефони, персональний склад. Таким чином, громадяни України в черговий раз зустрілися зі спробою представників окремих вищих навчальних закладів зберегти систему хабарництва під час вступної кампанії, порушити конституційні права громадян на рівний доступ до вищої освіти. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
